ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гуріна М.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Проценко О.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого Луцького міського суду від
19.11.2003р. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від
11.03.2004р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії
військової частини А - 1416 по невиплаті грошової компенсації
замість продовольчого пайку, -
встановила:
У грудні 2001 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на
неправомірні дії військової частини А - 1416 по невиплаті грошової
компенсації замість продовольчого пайку.
Рішенням Луцького міського суду від 19.11.2003р. у
задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 11.03.2004р.
апеляційну скаргу представника скаржника ОСОБА_2 було відхилено, а
рішення Луцького міського суду від 19.11.2003р. залишено без
змін.
На зазначені судові рішення суду першої та апеляційної
інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться
питання про їх скасування та направлення справи на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає,
оскільки судові рішення суду першої та апеляційної інстанції
постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального
права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи
касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які
передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи скасування судового
рішення.
Відповідно до частини 2 Закону України "Про деякі заходи щодо
економії бюджетних коштів" ( 1459-14 ) (1459-14)
від 17.02.2000р. було
призупинено дію частини другої статті 9 Закону України "Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей" ( 2011-12 ) (2011-12)
в частині одержання військовослужбовцями
продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації
замість них та замість речового майна.
Отже суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного
висновку, що дії командування військової частини А - 1416 по
невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації замість продовольчого пайку
за період з 01.04.2000р по 31.10.2001р. відповідають вимогам
законодавства України та є правомірними.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись ст.ст. 212, 215, 220-1. 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
місцевого Луцького міського суду від 19.11.2003р. та ухвалу
апеляційного суду Волинської області від 11.03.2004р. по справі за
скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії військової частини А - 1416 по
невиплаті грошової компенсації замість продовольчого пайку - без
змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
М.I. Гурін
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга