К-155906 Про оскарження дій державного виконавця щодо оцінки й передачі предмета застави на торги - Текст документа

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ВДВС Кіровського міського управління юстиції м. Кіровограда на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, -

встановила:

В березні 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій вказував, що у провадженні ВДВС Кіровського районного управління юстиції м. Кіровограда знаходиться виконавче провадження по стягненню з нього на користь гр. ОСОБА_2. коштів у розмірі 268 000,00 грн.

26.02.2004 р. він отримав повідомлення про проведену оцінку заставленого майна (автобус СКАНIЯ 311), арештованого й описаного актом НОМЕР_1 від 12.11.2002 р. З проведеною оцінкою заставленого майна заявник не погодився, вважав її заниженою, вказуючи на дійсну вартість автобуса у 268 500,00 грн., тоді як виконавцем оцінка була визначена у розмірі 185 955,00 грн.

У зв'язку з цим просив суд визнати неправомірними й такими, що суперечать положенням Iнструкції про проведення виконавчих дій та Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) дії державного виконавця щодо оцінки й передачі предмета застави на торги, а виконавче провадження до розгляду справи в суді - зупинити.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 грудня 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2005 року, скаргу ОСОБА_1 було задоволено та зобов'язано державного виконавця ВДВС Кіровського міського управління юстиції м. Кіровограда зупинити виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_1 268 000,00 грн. до вирішення справи у суді.

Не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями, ВДВС Кіровського міського управління звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив вказані судові рішення скасувати.

Листом Верховного Суду України від 14.10.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України (2747-15) , підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) (далі - Закон) державний виконавець має право зупинити виконавче провадження у разі подання скарги на його дії.

Разом з тим частина 7 статті 52 названого Закону визначає, що спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Виходячи із послідовного аналізу вказаних положень Закону та змісту спірних правовідносин, які склалися у даному випадку, слід зазначити, що виключне право державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження, у випадках передбачених статтею 35 Закону, може бути обмежене судом відповідно до статті 52 цього ж Закону, що узгоджується з положеннями встановленими статтею 124 Конституції України (254к/96-ВР) , згідно якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують та до уваги взятими бути не можуть.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу ВДВС Кіровського міського управління юстиції м. Кіровограда - залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2005 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України (2747-15) .