ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Iвано-Франківської
області від 24 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду
Iвано-Франківської області від 14 жовтня 2003 року у справі за
позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби
Яремчанського міського управління юстиції Iвано-Франківської
області про визнання неправомірною бездіяльність державного
виконавця та стягнення моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу державної
виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції
Iвано-Франківської області про визнання неправомірною
бездіяльність державного виконавця та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Яремчанського міського суду Iвано-Франківської
області від 24 липня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено
частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця
відділу державної виконавчої служби Яремчаського міського
управління юстиції по виконанню рішення Яремчанського міського
суду від 16.01.2003 року про зобов'язання виконавчого комітету
Яремчанської міської ради заборонити проведення захоронень на
земельній ділянці церкви св. Iвана Милостивого по вул. Л.Українки
в м. Яремчі. Зобов'язано відділ державної виконавчої служби
Яремчанського міського управління юстиції вжити заходів до
виконання рішення суду. В задоволенні позову про стягнення
відшкодування моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з відділу
державної виконавчої служби Яремчанського міського управління
юстиції на користь ОСОБА_1 державне мито в сумі 8,50 грн.
Ухвалою апеляційного суду Iвано-Франківської області від 14
жовтня 2003 року рішення Яремчанського міського суду
Iвано-Франківської області від 24 липня 2003 року залишено без
зміни.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів,
позивачка звернувся до Вищого адміністративного суду України з
касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування
судами норм матеріального та процесуального права, просить
скасувати рішення судів в частині відмови в стягненні моральної
шкоди і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин необхідних для
ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи
касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі
та застосування судами норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
за таких підстав.
Статтею 76 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
визначені загальні вимоги до виконання рішень, за яких
боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від
їх вчинення.
Відповідно до вимог статті 25 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець зобов'язаний провести
виконавчі дії по виконанню рішення немайнового характеру у
двомісячний строк.
Відповідно до статті 56 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів
місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої
незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових
осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Судами встановлено, що рішенням Яремчанського міського суду
Iвано-Франківської області від 16.01.2003 року виконавчий комітет
Яремчанської міської ради зобов'язано заборонити проведення
захоронень на земельній ділянці церкви св. Iвана Милостивого.
Виконавче провадження відкрито відділом державної виконавчої
служби Яремчанського міського управління юстиції 03.03.2003 року.
Але вжитих державною виконавчою службою заходів виявилось
недостатньо, оскільки захоронення на земельній ділянці церкви
продовжувались і на час розгляду справи у суді.
Виходячи з наведеного, суди дійшли обгрунтованого висновку,
що державною виконавчою службою в порушення вимог статті 76 "Про
виконавче провадження" допущено бездіяльність при виконанні
рішення суду.
Погоджується колегія суддів і з висновком судів, які,
відмовляючи в позові в частині стягнення моральної шкоди, виходили
з того, що позивачкою не представлено доказів заподіяння їй
моральної шкоди, а також не зазначено ні в позовній заяві, ні в
судовому засіданні, з яких міркувань вона виходила, оцінюючи її
розмір.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що
судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального
чи процесуального права, які наведені у статтях 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, і підстави для їх зміни чи
скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Яремчанського міського суду Iвано-Франківської
області від 24 липня 2003 року та ухвалу апеляційного суду
Iвано-Франківської області від 14 жовтня 2003 року у справі за
позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби
Яремчанського міського управління юстиції Iвано-Франківської
області про визнання неправомірною бездіяльність державного
виконавця та стягнення моральної шкоди - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і
оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав,
передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя Т.А.Чумаченко