826/4026/13-а Про визнання протиправними та скасування припису щодо самовільно влаштованої прибудови до нежитлової будівлі - 22.05.2013 Прийняття

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С., за участю представників: позивача - Шайка С.В., відповідача- Павлишина М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Приватного підприємства "ІРИНА-К"до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києвіпро визнання протиправними та скасування припису від 08 лютого 2013 року та постанови від 05 березня 2013 року № 57/13, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25 березня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство "ІРИНА-К" (далі - ПП "ІРИНА-К", позивач) з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (Інспекції ДАБК у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування припису від 08 лютого 2013 року та постанови від 05 березня 2013 року № 57/13.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу № 826/4026/13-а призначено до судового розгляду на 17 квітня 2013 року.

В судовому засіданні 17 квітня 2013 року оголошувалась перерва до 22 травня 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

31 січня 2013 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві з листом № 7/26-3101/24, яким повідомив, що на просп. Г. Сталінграду, 27 у Оболонському районі м. Києва самовільно влаштовано прибудову до нежитлової будівлі та просив перевірити законність виконання будівельних робіт та в разі виявлення порушень при будівництві вжити відповідних заходів реагування.

На підставі вказаного звернення, 05 лютого 2013 року головному державному інспектору Інспекційного відділу № 2 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано направлення для проведення позапланової перевірки б/н. Строк дії направлення з 05 лютого 2013 р. по 11 лютого 2013 р.

На підставі зазначених звернення та направлення, посадовою особою Інспекції ДАБК у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил приватним підприємством "ІРИНА-К" на об'єкті будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення (кафе), що розташоване за адресою: просп. Героїв Сталінграду, 27 літ. "А" в Оболонському районі м. Києва", за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 лютого 2013 року (далі - Акт).

Зі змісту Акту вбачається, що за вказаною адресою розташоване нежитлове приміщення (кафе) з прибудовою до нежитлової будівлі. Замовником будівництва ПП "ІРИНА-К" в зареєстрованій Інспекцією декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.11.2012 р. за № КВ 14312213951, наведено недостовірні дані, а саме: самовільно влаштовано прибудову до нежитлової будівлі, без документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою та без отримання в установленому порядку містобудівних умов та обмежень, що є порушенням вимог ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

08 лютого 2013 року заступником начальника Інспекції ДАБК у м. Києві та головним державним інспектором Інспекційного відділу № 2 Інспекції ДАБК у м. Києві керівнику ПП "ІРИНА-К" видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Припис), яким з 08.02.2013 р. заборонено експлуатацію зазначеного об'єкту та запропоновано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

22 лютого 2013 року головним державним інспектором Інспекційного відділу № 2 Інспекції ДАБК у м. Києві стосовно ПП "ІРИНА-К" складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Протокол), яким визначена відповідальність за виявлені правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

05 березня 2013 року першим заступником начальника Інспекції ДАБК у м. Києві Приватне підприємство "ІРИНА-К" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 103 230,00 грн. (постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 57/13 (далі - постанова)).

Позивач вважає зазначені Припис та Постанову необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення та з порушенням порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

ПП "ІРИНА-К" в обґрунтування своїх вимог зазначає, що Інспекцією ДАБК у м. Києві під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю було порушено ряд норм Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) , зокрема, п. п. 5, 6, 7, 9, 12, 13.

Крім того, позивач вважає, що він не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Суб'єктами правопорушення, відповідальність за яке передбачена зазначеною нормою права, є суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника водночас.

Також ну думку позивача, право видавати обов'язкові для виконання приписи власникам будівель, Положенням про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 р. № 317 (z1361-07) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2007 р. за № 1361/14628 (z1361-07) , Інспекції ДАБК у м. Києві, не надано.

Таким чином, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави забороняти експлуатацію будівель та застосовувати до ПП "ІРИНА-К" штрафні санкції.

З цих підстав, на думку позивача, оскаржувані Припис та постанова, прийняті Інспекцією ДАБК у м. Києві, мають бути визнані судом протиправними та скасовані.

В своєму позові позивач просить визнати протиправними та скасувати Припис від 08 лютого 2013 року та Постанову від 05 березня 2013 року № 57/13.

Відповідачем подані заперечення проти позову, в яких Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві просить в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "ІРИНА-К" повністю відмовити.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Приватного підприємства "ІРИНА-К", виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (208/94-ВР) (далі - Закон № 208/94-ВР (208/94-ВР) ), Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року № 687-XIV (687-14) (далі - Закон № 687-XIV (687-14) ), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (далі - Порядок № 553), Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (244-95-п) (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок № 244), Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 р. № 317 (z1361-07) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2007 р. за № 1361/14628 (z1361-07) (далі - Положення) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини першої статті 9 Закону № 687-XIV визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Відповідно до Закону № 3038-VI (3038-17) цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ст. 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.

Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Завдання на проектування об'єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.

Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об'єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Приписами ч. 1 ст. 39 Закону № 3038-VI визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 4 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Згідно з ч. 5 ст. 39 Закону № 3038-VI датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Відповідно до ч. 10 ст. 39 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Частиною другою статті 39 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Приписами частини першої статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На виконання статті 41 Закону № 3038-VI, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції) (п. 1 Порядку № 553 (553-2011-п) ).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п. 3 Порядку № 553 (553-2011-п) ).

Приписами пункту 7 Порядку № 553 (553-2011-п) визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з п. 9 Порядку № 553 (553-2011-п) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Відповідно до п. 11 Порядку № 553 (553-2011-п) посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 12 Порядку № 553 (553-2011-п) визначено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 13 Порядку № 553 (553-2011-п) суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

У відповідності до п. п. 16-18 Порядку № 553 (553-2011-п) за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку (п. 19 Порядку № 553 (553-2011-п) ).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 20 Порядку № 553 (553-2011-п) ).

Згідно з пунктом 22 Порядку № 553 (553-2011-п) постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

У відповідності до п. 23 Порядку інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Статтею першою Закону № 208/94-ВР (208/94-ВР) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Приписами абзацу четвертого пункту шостого частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, як то експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Порядок, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) є Порядок № 244 (244-95-п) (п. 1 Порядку № 244).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 244 (244-95-п) справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.

Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи (п. 4 Порядку № 244 (244-95-п) ).

Протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф (п. 5 Порядку № 244 (244-95-п) ).

Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб (п. 6 Порядку № 244 (244-95-п) ).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 244 (244-95-п) рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку.

У постанові зазначається розмір штрафу.

Згідно з п. 9 Порядку № 244 (244-95-п) постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф.

Постанову про накладення штрафу може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка наклала штраф (п. 12 Порядку № 244 (244-95-п) ).

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 1024310 від 06.03.2013 р., позивач є власником нежитлового приміщення-кафе (літ. А), загальною площею 189,4 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 27.

Нежитлове приміщення-кафе (літ. А), загальною площею 189,4 кв. м. введено в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 09.11.2012 р. за № КВ 14312213951.

На підставі наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 23 липня 2012 року № 52 "з", звернення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2013 р. № 7/26-3101/24 головного державного інспектора Інспекційного відділу № 2 Інспекції ДАБК у м. Києві уповноважено провести позапланову перевірку на просп. Героїв Сталінграду, 27 в Оболонському районі міста Києва у період з 05 лютого по 11 лютого 2013 року.

На підставі зазначених вище документів посадовій особі Інспекції ДАБК у м. Києві 05 лютого 2013 року видано направлення для проведення позапланової перевірки б/н.

За результатами перевірки, зафіксованими в Акті від 08 лютого 2013 року, встановлено: за вказаною адресою розташоване нежитлове приміщення (кафе) з прибудовою до нежитлової будівлі. Замовником будівництва ПП "ІРИНА-К" в зареєстрованій Інспекцією декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.11.2012 р. за № КВ 14312213951, наведено недостовірні дані, а саме: самовільно влаштовано прибудову до нежитлової будівлі, без документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою та без отримання в установленому порядку містобудівних умов та обмежень, що є порушенням вимог ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відсутність документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, не заперечувалося і представником позивача в судовому засіданні.

За фактом виявленого правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовими особами відповідача 08 лютого 2013 року видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

22 лютого 2013 року стосовно ПП "ІРИНА-К" складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 11 год. 00 хв. " 05" березня 2013 року у приміщенні Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві за адресою: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26.

Акт від 08 лютого 2013 року, Припис від 08 лютого 2013 року та Протокол від 22.02.2013 року супровідним листом від 25.02.2013 року № 7/26-1/2502/02/2 були направлені на адресу ПП "ІРИНА-К" 26.02.2013 р., що підтверджується витягом з Реєстру опису листів з повідомленнями у м. Києві Інспекції ДАБК у м. Києві.

Таким чином, твердження позивача про те, що в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.02.2013 р. не зазначено дати розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а лише зазначено, що розгляд справи відбудеться о 11 год. 00 хв., спростовується вищенаведеним.

Крім того, доданий позивачем до позову протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.02.2013 р. не містить зворотної сторінки, на якій саме і зазначені час, дата та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому твердження позивача нічим не підкріплені.

05 березня 2013 року перший заступник начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки від 08.02.2013 року, припис від 08.02.2013 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.02.2013 року, виніс Постанову № 57/13, якою ПП "ІРИНА-К" визнав винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР та наклав штраф у сумі 103 230,00 грн.

Зазначену постанову поштовим зв'язком було направлено на адресу ПП "ІРИНА-К", що не заперечується позивачем.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм права та досліджених в судовому засіданні матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства, посадовою особою інспекції, на підставі Наказу від 23 липня 2012 року № 52 "з" та Направлення для проведення позапланової перевірки від 05 лютого 2013 року б/н, правомірно проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 лютого 2013 року, в якому були зафіксовані порушення ПП "ІРИНА-К" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (ст. 29 Закону № 3038-VI), що підтверджується зазначеними вище доказами, наявними в матеріалах справи.

За наслідками виявлених порушень інспекцією правомірно виданий Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08 лютого 2013 року, складений Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22 лютого 2013 року та винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 57/13 від 05 березня 2013 року, якою на ПП "ІРИНА-К" накладено штраф у сумі 103 230,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач діяв у чіткій відповідності до приписів діючого законодавства. З цих підстав суд вважає, що доводи позивача стосовно порушення Інспекцією ДАБК у м. Києві приписів Порядку № 553 (553-2011-п) , є необґрунтованими.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3038-VI суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Приписами ст. 1 Закону № 208/94-ВР визначено, що протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами є правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності, за вчинення яких настає відповідальність, передбачена Законом № 208/94-ВР (208/94-ВР) та іншими законами України.

Відповідно до пп. "а" п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Оскільки суб'єктом містобудування - ПП "ІРИНА-К" вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, факт якого доведено в судовому засіданні, що тягне за собою відповідальність, суд вважає, що твердження позивача стосовно відсутності у відповідача права видавати обов'язкові для виконання приписи власникам будівель, є необґрунтованими.

Також, твердження позивача, що він не є суб'єктом правопорушення, є необґрунтованим, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як вбачається з поданої до Інспекції ДАБК у м. Києві Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, замовником виступає Приватне підприємство "ІРИНА-К".

Таким чином, виявлені в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.02.2013 року порушення ПП "ІРИНА-К" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (ст. 29 Закону № 3038-VI) знайшли своє підтвердження в Протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.02.2013 року, в Постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05 березня 2013 року № 57/13, а отже, оскаржувані Припис та постанова, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, відображають факти порушення ПП "ІРИНА-К" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, є законними, а тому, визнанню протиправними та скасуванню не підлягають.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідач діяв у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством та в рамках закону виніс правові акти індивідуальної дії.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.