Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., секретар судового засідання Устінова І.В., за участю представників позивача Василинича М.М., Норіна О.О., представника відповідача Гомель А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайдент-Юг"

до Кримської митниці

про визнання нечинними рішень.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайдент-Юг" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці, в якому просить визнати нечинним рішення Кримської митниці про відмову у продовжені строку перебування товару у митному режимі тимчасового ввезення, викладену у заяві ТОВ "Трайдент-Юг" вих. №10-01/13 від 23 січня 2013р.; визнати нечинними рішення Кримської митниці про відмову у продовжені строку перебування Товарів у митному режимі тимчасового ввезення, викладені, у заявах ТОВ "Трайдент-Юг" від 15 лютого 2013р. вих. №02/37, вих. №02/38, вих. №02/39.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідач незаконно та необґрунтовано відмовив позивачу у продовжені строку тимчасового ввезення товарів на підставі відсутності обґрунтування необхідності продовження терміну тимчасового ввезення з урахуванням мети ввезення або інших обставин та ненадання документів, які підтверджують використання товарів з метою, заявленою при митному оформленні, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Трайдент-Юг" при зверненні до Кримської митниці із заявами від 23 січня 2013р. за вих. №10-01/13 та від 15 лютого 2013р. за вих. №02/37, вих. №02/38, вих. №02/39, які містили в собі пропозицію продовжити строк тимчасового ввезення товарів, були додані до наведених заяв всі необхідні документи передбачені ч. 2 ст. 3 розділу II Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012р. № 657 (z1669-12) . Позивач вважає, що рішення Кримської митниці про відмову у продовжені строку перебування товару у митному режимі тимчасового ввезення порушують його законні права та інтереси, що й стало підставою для звернення до суду.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та письмових доповненнях до позовної заяви (а.с.35-38), та просили їх задовольнити у повному обсязі, надавши пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, свою правову позицію виклав в наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.125-130), в яких посилаючись на те, що оскаржувані рішення Кримської митниці про відмову позивачу у продовжені строку перебування товару у митному режимі тимчасового ввезення є обґрунтованими та законними, в зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши надані докази, суд -

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 543 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-VI безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України. Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України. Митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.

Отже, митні органи, в даному випадку Кримська митниця є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Кримської митниці є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Виходячи з наведеного, враховуючи суб'єктний склад та зміст правовідносин, які склалися між позивачем та відповідачем, справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ "Трайдент-Юг" 23.01.2013р. за вих. № 10-01/13 звернулась із заявою до Кримської митниці, в який просило надати відповідно до ст.ст. 103- 112 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4496-VI та Конвенції про тимчасове ввезення (995_472) (м. Стамбул, 1990 рік) дозвіл на продовження строку у митному режимі тимчасового ввезення (а.с.6).

У розділі 1. "Загальні відомості про зовнішньоекономічну операцію" зазначеної заяви наведено стосовно найменування товару - обладнання для встановлення у наземній частині гирла нафтодобувної свердловини в якості випробувального обладнання, яке тимчасово ввезене та оформлене за МД типу ІМЗІ № № 600000009/2011/006609, № 600000009/2011/006610 від 17.10.2011р. Строк, на який позивач просив продовжити дію митного режиму тимчасового ввезення зазначено до 01.10.2013р. Метою переміщення та підставами для обрання митного режиму зазначено - оренда обладнання згідно договору оренди обладнання № 00712011 від 15.09.2011р. та додаткової угоди № 1 від 01.10.2012р.

Як зазначено у заяві, до неї додані документи: контракт оренди обладнання № 00712011 від 15.09.2011р.; додаток А до контракту оренди обладнання № 00712011 від 15.09.2011р.; додаткова угода № 1 від 01.10.2012р. до контракту оренди обладнання № 00712011 від 15.09.2011р.; заява про тимчасове ввезення № 17573 від 12.10.2011р.; МД типу ІМ 31 № 600000009/2011/006609 від 17.10.2011р. та МД типу ІМ 31 №600000009/2011/006610 від 17.10.2011р. (а.с. 7-31).

За результатами розгляду поданої заяви Кримська митниця на її зворотному аркуші здійснила відмітку про рішення митного органу - у продовженні строку тимчасового ввезення відмовлено. Строк розпорядження товарами відповідно до вимог статті 112 Митного кодексу України - до 26.02.2013р. Причинами відмови у продовженні строку дії митного режиму тимчасового ввезення до 01.10.2013р. вказано відсутність обґрунтування необхідності продовження терміну тимчасового ввезення з урахуванням мети ввезення або інших обставин, а також ненадання документів, які підтверджують використання товарів з метою, заявленою при митному оформленні (а.с. 6 зворотній бік).

15.02.2013р. ТОВ "Трайдент-Юг" звернулась із заявами до Кримської митниці, в яких просило надати відповідно до ст.ст. 103- 112 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4496-VI та Конвенції про тимчасове ввезення (995_472) (м. Стамбул, 1990 рік) дозвіл на продовження строку у митному режимі тимчасового ввезення.

Відтак, позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. № 02/37 від 15.02.2013р. у розділі 1. "Загальні відомості про зовнішньоекономічну операцію" якої наведено стосовно найменування товару - обладнання для встановлення у наземній частині гирла нафтодобувної свердловини в якості випробувального обладнання, яке тимчасово ввезене та оформлене за МД типу ІМ 31 № 600000001/9/004854 від 26.11.2009р. Строк, на який позивач просив продовжити дію митного режиму тимчасового ввезення зазначено до 31.12.2013р. Метою переміщення та підставами для обрання митного режиму зазначено - оренда обладнання згідно контракту оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р., додаткова угода № 1 від 25.01.2010р., додаткова угода № 2 від 30.07.2010р., додаткова угода № 3 від 14.12.2010р., додаткова угода № 4 від 17.05.2011р., додаткова угода № 5 від 20.12.2011р., додаткова угода № 6 від 03.12.2012р. (а.с. 39).

Як зазначено у заяві, до неї додані документи: контракт оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р.; додаток А до контракту оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р.; додаткова угода № 1 від 25.01.2010р. до контракту оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р.; додаткова угода № 2 від 30.07.2010р. до контракту оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р.; додаткова угода № 3 від 14.12.2010р. до контракту оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р.; додаткова угода № 4 від 17.05.2011р. до контракту оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р.; додаткова угода № 5 від 20.12.2011р. до контракту оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р.; додаткова угода № 6 від 03.12.2012р. до контракту оренди обладнання № 00811009 від 15.10.2009р.; заява про тимчасове ввезення № 22290 від 26.12.2011р.; МД типу ІМ 31 № 600000001/9/004854 від 26.11.2009р. (а.с. 40-73).

За результатами розгляду поданої заяви Кримська митниця на її зворотному аркуші здійснила відмітку про рішення митного органу - у продовженні строку тимчасового ввезення відмовлено. Строк розпорядження товарами відповідно до вимог статті 112 Митного кодексу України - до 26.03.2013р. Причинами відмови у продовженні строку дії митного режиму тимчасового ввезення до 31.12.2013р. вказано відсутність обґрунтування необхідності продовження терміну тимчасового ввезення з урахуванням мети ввезення або інших обставин, а також ненадання документів, які підтверджують використання товарів з метою, заявленою при митному оформленні (а.с. 39 зворотній бік).

У заяві за вих. № 02/38 від 15.02.2013р. у розділі 1. "Загальні відомості про зовнішньоекономічну операцію" наведено стосовно найменування товару - штуцерний маніфольд типу "Даймонд, діам. 3 1/16 дюйма, робочий тиск 1000ф.кв.дюйм, DD, PS2, P-U, для работи в умовах з наявністю сірководню, сер. № ТСМ01400 - 1 шт, у наступному виконанні: -1/2 дюймовий голчастий клапан для запору/втравлювання - 2 шт., - Ѕ дюймові заглушки - 4 шт., шиберні засувки Valveworks 3 1/16 дюйма 100000ф.кв. дюйм - 4 шт., - регульований штуцер Cortec 3 1/16 дюйма 10000 ф.кв.дюйм з повним покриттям карбідом вольфраму - 1 шт., - нерегульований штуцер Cortec 3 1/16 дюйма 10000 ф.кв.дюйм - 1 шт., - монтажна рама з чотирма точками підйому і двома кишенями для автонавантажувача - 1 шт., - ящик для зберігання втулок інтегрований в раму - 1 шт., яке тимчасово ввезене та оформлене за МД типу ІМЗІ № № 600000009/2011/008171 від 15.12.2011р. Строк, на який позивач просив продовжити дію митного режиму тимчасового ввезення зазначено до 20.11.2013р. Метою переміщення та підставами для обрання митного режиму зазначено - оренда обладнання згідно контракту оренди обладнання № 00823011 від 20.11.2011р. (а.с. 74).

Як зазначено у заяві, до неї додані документи: контракт оренди обладнання № 008230011 від 20.11.2011р.; додаток А до контракту оренди обладнання № 008230011 від 20.11.2011р.; додаткова угода № 1 від 20.11.2012р. до контракту оренди обладнання № 008230011 від 20.11.2011р.; заява про тимчасове ввезення № 21687 від 15.12.2011р.; МД типу ІМ 31 № 600000009/2011/008071 від 15.12.2011р. (а.с. 75-93).

За результатами розгляду поданої заяви Кримська митниця на її зворотному аркуші здійснила відмітку про рішення митного органу - у продовженні строку тимчасового ввезення відмовлено. Строк розпорядження товарами відповідно до вимог статті 112 Митного кодексу України - до 29.03.2013р. Причинами відмови у продовженні строку дії митного режиму тимчасового ввезення до 20.11.2013р. вказано відсутність обґрунтування необхідності продовження терміну тимчасового ввезення з урахуванням мети ввезення або інших обставин, а також ненадання документів, які підтверджують використання товарів з метою, заявленою при митному оформленні (а.с. 74 зворотній бік).

15.02.2013р. позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. № 02/39, у розділі 1. "Загальні відомості про зовнішньоекономічну операцію" якої наведено стосовно найменування товару - обладнання для встановлення у наземній частині гирла нафтодобувної свердловини в якості випробувального обладнання, яке тимчасово ввезене та оформлене за МД типу ІМ 31 № 600000001/9/004298 від 28.0910.2009р. Строк, на який позивач просив продовжити дію митного режиму тимчасового ввезення зазначено до 31.12.2013р. Метою переміщення та підставами для обрання митного режиму зазначено - оренда обладнання згідно контракту оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р., додаткова угода № 1 від 01.02.2010р., додаткова угода № 2 від 30.07.2010р., додаткова угода № 3 від 14.12.2010р., додаткова угода № 4 від 17.05.2011р., додаткова угода № 5 від 20.12.2011р., додаткова угода № 6 від 03.12.2012р. (а.с. 94).

Як зазначено у заяві, до неї додані документи: контракт оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р.; додаток А до контракту оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р.; додаткова угода № 1 від 01.02.2010р. до контракту оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р.; додаткова угода № 2 від 30.07.2010р. до контракту оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р.; додаткова угода № 3 від 14.12.2010р. до контракту оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р.; додаткова угода № 4 від 17.05.2011р. до контракту оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р.; додаткова угода № 5 від 20.12.2011р. до контракту оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р.; додаткова угода № 6 від 03.12.2012р. до контракту оренди обладнання № 00770909 від 30.09.2009р.; заява про тимчасове ввезення № 22289 від 26.12.2011р.; МД типу ІМ 31 № 600000001/9/004298 від 28.10.2009р. (а.с. 95-116).

За результатами розгляду поданої заяви Кримська митниця на її зворотному аркуші здійснила відмітку про рішення митного органу - у продовженні строку тимчасового ввезення відмовлено. Строк розпорядження товарами відповідно до вимог статті 112 Митного кодексу України - до 31.12.2013р. Причинами відмови у продовженні строку дії митного режиму тимчасового ввезення до 31.12.2013р. вказано відсутність обґрунтування необхідності продовження терміну тимчасового ввезення з урахуванням мети ввезення або інших обставин, а також ненадання документів, які підтверджують використання товарів з метою, заявленою при митному оформленні (а.с. 94 зворотній бік).

Не погодившись із наведеними рішеннями Кримської митниці про відмову у продовжені строку перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення за заявами ТОВ "Трайдент-Юг" від 23 січня 2013р. вих. №10-01/13 та від 15 лютого 2013р. вих. №02/37, вих. №02/38, вих. №02/39, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про їх оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Отже, "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4496-VI (із змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, далі Митний кодекс України (4495-17) ), тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно з ч. 1 ст. 104 Митного кодексу України, митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.

Частиною 1 ст. 108 Митного кодексу України визначено, що строї тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

У ч. 3 ст. 108 Митного кодексу України наведено, що з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів за письмовою заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про його продовження, про причини та підстави такої відмови. Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012р. № 657 "Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму" (z1669-12) відповідно до статті 246 Митного кодексу України, Конвенції про тимчасове ввезення, учиненої у м. Стамбулі 26 червня 1990 року, та підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року N 446 (446/2011) , затверджений Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (далі Порядок № 657).

Відповідно до пп. 1 п. 3 "Строк тимчасового ввезення та його продовження розділу" II Порядку № 657 (z1669-12) строк тимчасового ввезення товарів установлюється митним органом у кожному конкретному випадку під час їх митного оформлення з урахуванням пропозиції Декларанта, зазначеної в установленому порядку в МД, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Кінцева дата строку тимчасового ввезення товарів зазначається в установленому порядку посадовою особою митного органу, яка здійснює випуск товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, у документі, за яким здійснюється митне оформлення товарів (МД, книжка А.Т.А. тощо).

Строк тимчасового ввезення товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, може бути продовжений митницею оформлення з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин і з дотриманням вимог, установлених Кодексом.

Для продовження строку тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, подає до митниці оформлення відповідну заяву. Разом із заявою за наявності подаються, зокрема, документи, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого продовження (пп. 2 п. 3 "Строк тимчасового ввезення та його продовження розділу" розділу II Порядку № 657 (z1669-12) ).

Згідно з пп. 3 п. 3"Строк тимчасового ввезення та його продовження розділу" розділу II Порядку № 657 (z1669-12) рішення про продовження строку тимчасового ввезення товарів або про відмову в продовженні строку тимчасового ввезення цих товарів приймається керівником митного органу або вповноваженою ним посадовою особою та оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві щодо продовження строку тимчасового ввезення.

У разі прийняття рішення про відмову у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний невідкладно повідомити про причини та підстави такої відмови.

З наведеного впливає, що для вирішення питання про продовження строку тимчасового ввезення товарів декларант повинен подати до митного органу відповідну заяву, до якої додати документи, які підтверджують наявність обставин, що обумовлюють необхідність такого продовження, а керівник митного органу або вповноважена ним посадова особа за результатами розгляду такої заяви повинна прийняти рішення, яке оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції, та у разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов'язаний повідомити про причини та підстави такої відмови.

Як вже зазначалось вище з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Трайдент-Юг" зверталось із заявами 23 січня 2013р. вих. №10-01/13 та від 15 лютого 2013р. вих. №02/37, вих. №02/38, вих. №02/39 до Кримської митниці про надання дозволу на продовження строку у митному режимі тимчасового ввезення. Метою переміщення та підставами для обрання митного режиму зазначено - оренда обладнання згідно договором (контрактами) оренди обладнання та додатковими угодами до них. До наведених заяв разом із відповідними заявами на тимчасове ввезення та МД типу ІМ 31 були додані перелічені у них такі договорі (контракти) оренди обладнання та додаткові угоди до них (а.с. 6, 39,74,94).

Згідно із накладеними резолюціями на заявах щодо продовження строку тимчасового ввезення відповідачем було прийнято рішення про відмову у продовженні строку тимчасового ввезення із зазначенням причин відмови: відсутність обґрунтування необхідності продовження терміну тимчасового ввезення з урахуванням мети ввезення або інших обставин, а також ненадання документів, які підтверджують використання товарів з метою, заявленою при митному оформленні

У заявах позивач як на обґрунтування необхідності продовження строку тимчасового ввезення товару посилається на умови відповідного договору (контрактів) оренди обладнання та додаткових угод до них, які й додав до зазначених заяв.

З додаткових угод до договору (контрактів) оренди обладнання вбачається, що сторони за контрактом домовились продовжити строк оренди обладнання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Статтею 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Україна самостійно здійснює митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Митну політику України визначає Верховна Рада України.

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з цим Законом, Митним кодексом України (4495-17) , законами України про митне регулювання, Єдиним митним тарифом України та міжнародними договорами України.

Територія України становить єдиний митний простір, на якому діють митні правила України, з додержанням зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України.

Митні правила України, які повинні включати порядок декларування товарів, сплати мита та інших податків, що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, надання митних пільг та інші умови проходження митного контролю, встановлюються законами України про митне регулювання.

Таким чином, факт укладення договору (контрактів) оренди обладнання від 30.09.2009р. № 00770909, від. 15.10.2009р., № 00811009, від 15.09.2011 № 00712011, від 20.11.2011р. № 008230011 між позивачем та його іноземним контрагентом є підставою лише для виникнення взаємних прав та обов'язків у сторін за зовнішньоекономічним договором.

Водночас, порядок декларування товарів, здійснення митного контролю та інші питання переміщення товарів через митний кордон України регулюються законодавством з питань державної митної справи України.

А тому, при вирішенні питання щодо поміщення товарів у відповідний митний режим, зокрема, у митний режим тимчасового ввезення, а також продовження дії зазначеного митного режиму, підлягає застосуванню спеціальне законодавство - законодавство з питань державної митної справи України.

Як вже зазначалось, для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення Митним кодексом України (4495-17) передбачені певні умови для використання таких товарів на території України.

Враховуючи, що надання позивачем до заяв від 23 січня 2013р. вих. №10-01/13 та від 15 лютого 2013р. вих. №02/37, вих. №02/38, вих. №02/39 контрактів про оренду обладнання та додаткових угод до них не є належним підтвердженням використання ввезеного обладнання на території України з метою, з якою воно було ввезено в Україну та іншого підтвердження такого використання позивачем до заяв надано не було, суд приходить до висновку, що у відповідача були достатні підстави для прийняття рішень про відмову у продовжені строку перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення.

Разом з цим, у судовому засіданні представники сторін зазначили, що товар, зазначений у заявах позивача на час розгляду справи перебуває у іншому митному режимі ніж тимчасове ввезення, а саме - імпорт.

Суд враховує, що рішення, дії суб'єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що митним органом правомірно було відмовлено у продовжені строку перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення за заявами ТОВ "Трайдент-Юг" від 23 січня 2013р. вих. №10-01/13 та від 15 лютого 2013р. вих. №02/37, вих. №02/38, вих. №02/39, та така відмова не суперечить чинному законодавству України та ґрунтується на фактичних обставинах.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі складено 24.05.2013 року.

Керуючись ст. ст. 9, 69- 71, ст.ст. 158- 159, 161- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.