ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою Державної податкової
інспекції у м. Чернігові на ухвалу господарського суду
Чернігівської області від 24 листопада 2005 року та ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2006 року
у справі №11/348/26-6/272д за позовом Державної податкової
інспекції у м. Чернігові до Приватного наукового виробничого
підприємства "Маг і К" та Малого приватного підприємства "Міт" про
визнання угоди недійсною, -
встановила:
В жовтні 2005 року ДПI у м. Чернігові звернулася до суду із
зазначеним позовом, в якому вказувала, що між Приватним науковим
виробничим підприємством "Маг і К" (Замовник) та Малим приватним
підприємством "Міт" (Виконавець) 03.12.2003 р. було укладено
договір автотранспортного обслуговування, на виконання якого
Виконавцем були надані Замовнику транспортні послуги на загальну
суму 3 247,56 грн. в тому числі ПДВ на суму 541,26 грн.
Проте, рішенням Артемівського районного суду м. Луганська
від 11.06.2004 р., що набрало законної сили, було визнано
недійсними установчі документи МПП "Міт" та скасовано його
державну реєстрацію, а 26.07.2004 р. Ленінською МДПI м. Луганська
було анульовано і його свідоцтво про реєстрацію, як платника
податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників
ПДВ.
У зв'язку з цим ДПI у м. Чернігові вважала, що вказані
обставини свідчать про наявність в діях юридичної особи - МПП
"Міт" умислу на приховування від оподаткування доходу, отриманого
за укладеним договором автотранспортного обслуговування та просила
суд визнати дану угоду недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, як таку, що суперечить інтересам держави і
суспільства.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від
14.02.2005 р., залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 29.03.2005 р., у задоволенні
позовних вимог ДПI у м. Чернігові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2005
р. зазначені судові рішення скасовано з підстав недотримання
судами норм процесуального права через невстановлення
місцезнаходження МПП "Міт", а справу передано на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Наступною ухвалою господарського суду Чернігівської області
від 24 листопада 2005 року позовну заяву ДПI у м. Чернігові про
визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
- залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 6
лютого 2006 року апеляційну скаргу ДПI у м. Чернігові залишено без
задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
В касаційній скарзі ДПI у м. Чернігові, посилаючись на
порушення судами норм процесуального права, просить скасувати
ухвалу господарського суду Чернігівської області від 24 листопада
2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду
від 6 лютого 2006 року, направивши справу на новий судовий
розгляд.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З матеріалів справи встановлено, що господарським судом
Чернігівської області, ухвалами від 10.10.2005 р. та від
08.11.2005 р. з урахуванням вказівок, викладених в постанові
Вищого господарського суду України від 31.08.2005 р., позивача
було зобов'язано надати докази того, чи внесено до державного
реєстру запис про припинення діяльності МПП "Міт" та чи вилучено
його з державного реєстру, а також докази щодо його фактичного
місцезнаходження з метою направити тому копію позовної заяви.
Проте, позивачем до суду було надано тільки копію листа
Управління державної реєстрації і міського реєстру Луганської
міської ради від 03.11.2005 р. за №01-5/6024, в якому зазначалося,
що МПП "Міт" значиться в міському реєстрі суб'єктів
підприємницької діяльності та зареєстрований у виконавчому
комітеті Луганської міської ради 14.11.1995 р. під №88/4851, за
адресою: м. Луганськ, вул. Фабрична, 1, чим вимоги господарського
суду щодо надання доказів фактичного місцезнаходження МПП "Міт"
виконано не було, належних доказів про направлення йому копії
позовної заяви - не надано.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого
висновку, що невиконання податковим органом вимог суду позбавило
МПП "Міт" можливості використати свої права, передбачені ст. 49
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, що в
свою чергу тягне за собою порушення принципу на право участі
кожного в процесі розгляду своєї справи, закріпленого в п.3 ст. 6
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм
матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Посилання ДПI у м. Чернігові на порушення відповідачем п.26
Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької
діяльності, затвердженого постановою КМ України від 25.05.1998 р.
№740 ( 740-98-п ) (740-98-п)
та ч.3 ст. 4 Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ) (755-15)
від 15.05.2003 р. №755-I прямо не стосуються суті
заявлених по справі позовних вимог, а тому до уваги взятими бути
не можуть.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224,
230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Чернігові - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду
Чернігівської області від 24 листопада 2005 року й ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2006
року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя