ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
головуючого - судді - Бутенка В.I.,
суддів : Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.I.,
Штульмана I.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження
адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного
виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського
районного управління юстиції м. Луганська,-
в с т а н о в и л а :
В січні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною
скаргою.
В обгрунтування своїх вимог зазначала, що 09 січня 2003 року
вона отримала три постанови державного виконавця про закінчення
виконавчого провадження по виконанню рішення Каменнобродського
районного суду м. Луганська від 05.11.1999 року, від 10.11.1999
року та Ленінського районного суду м. Луганська від 30.08.2001
року, згідно з якими стягнуто з госпрозрахункового відділу служби
забезпечення при управлінні контролю Луганського міськвиконкому на
її користь 542,52 грн., 1356,30 грн. 2019,51 грн. заборгованості
по заробітній платі.
Вважала, що виконавче провадження закінчено неправомірно,
оскільки відбулось у зв'язку із передачею виконавчих листів до
ліквідаційної комісії, однак госпрозрахунковий відділ ще не
ліквідовано, а сума боргу не виплачена.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 05
листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Луганської області від 18 березня 2004 року, у задоволенні скарги
відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1
подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та
постановити нове рішення про задоволення вимог її скарги.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що на виконання рішення Луганської
міської ради НОМЕР_1, розпорядженням Луганського міського голови
НОМЕР_2 створена комісія по ліквідації госпрозрахункового відділу
служби забезпечення при управлінні контролю Луганського
міськвиконкому, рішенням виконавчого комітету Луганської міської
ради НОМЕР_3 повноваження ліквідаційної комісії продовжені.
Як було встановлено судами, до відділу ДВС Ленінського РУЮ
м. Луганська надійшло три виконавчих листи про стягнення на
користь ОСОБА_1 з госпрозрахункового відділу служби забезпечення
при управлінні контролю Луганського міськвиконкому на 542,52 грн.,
1356,30 грн. 2019,51 грн. заборгованості по заробітній платі.
Дані виконавчі документи були передані суб'єктом оскарження до
ліквідаційної комісії.
Відповідно до ст. 65 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
(в редакції Закону, що діяла на час
розгляду справи), у випадку ліквідації боржника - юридичної особи,
в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий
документ передається до ліквідаційної комісії для вирішення
питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому
законодавством порядку.
Про направлення виконавчого документа до ліквідаційної
комісії державний виконавець повідомляє стягувача.
Таким чином, судами зроблений обгрунтований висновок про
правомірність дій державного виконавця щодо направлення виконавчих
документів до ліквідаційної комісії, оскільки такий порядок
передбачений законом.
В подальшому 09.01.2003 року державним виконавцем були
винесені постанови про закінчення виконавчого провадження за
вказаними виконавчими документами.
Ці постанови грунтувались на змінах до Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, внесених Законом від 28.11.2002
року № 327-IV ( 327-15 ) (327-15)
, відповідно до ч.7 ст. 37 якого
виконавче провадження підлягає закінченню у випадку, зокрема,
передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі
ліквідації боржника-юридичної особи, в тому числі внаслідок
визнання боржника банкрутом.
За таких обставин судами у відповідності із законом зроблений
висновок про те, що суб'єкт оскарження діяв у межах наданих йому
чинним законодавством повноважень і підстави для визнання його дій
неправомірними відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами
прийняті законні і обгрунтовані рішення, під час розгляду справи
порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено
не було.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не
спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися
без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 221, 223, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Ленінського районного суду м. Луганська від 05 листопада 2003 року
та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 18 березня 2004
року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :