Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

Суддів Брайка А.I.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Гончаренко Р.С.

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 10.04.2007 року (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006 року та постанову господарського суду Донецької області від 26.12.2005 року

у справі № 26/354а

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Шахтарської ОДПI

про визнання нечинним рішення Шахтарської ОДПI про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємць ОСОБА_1 (далі - позивач,) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Шахтарської ОДПI (далі - відповідач) про визнання нечинним рішення Шахтарської ОДПI від 28.09.05р.:

№ НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 700грн. за порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) ;

№ НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 198грн. за порушення п.1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.05р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанції у даній справі не відповідають її обставинам. Обгрунтовуючи свою касаційну скаргу, позивач посилається на те, що перевірка була здійснена посадовими особами Шахтарської ОДПI в порушення вимог ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Шахтарською ОДПI здійснена позапланова перевірка магазина "Вікторія", котрий знаходиться за адресою м. Шахтарськ, вул. Прохідницька, будинок №9. Магазин належить суб'єкту господарювання ОСОБА_1., котра зареєстрована в Шахтарській ОДПI за юридичною адресою АДРЕСА_1. Перевіркою було здійснено контроль за дотриманням вимог Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) ; Закону України від 23.03.1996 р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) ; Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Актом перевірки №000239 від 24.09.2005р. встановлені наступні порушення:

1. проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 39,60 грн., чим порушені п.1,2 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

2. зафіксовано факт реалізації алкогольних напоїв без наявності спеціальної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (продана пляшка горілки "Хортиця" за ціною 18,50 грн.), що є порушенням ст.15 Закону України від 14.07.1995 р. №481/95-ВР (481/95-ВР) .

На підставі акту перевірки №000239 от 24.09.2005 р., керівником Шахтарської ОДПI, прийнято рішення №НОМЕР_1 від 28.09.05р. на суму 1700,00 грн., а також рішення про застосування штрафних санкцій за №НОМЕР_2 від 28.09.05 р. на суму-198,00 грн.

Позивач оскаржив рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному порядку до Шахтарської ОДПI, які рішенням начальника Шахтарської ОДПI № 7055/10/25-013-3 від 17.10.05р залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суди попередніх інстанцій мотивували тим, що позивач не заперечує проти факту відсутності у нього ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та проти факту продажу в його магазині продавцем - стажером ОСОБА_2. пляшки горілки без наявності ліцезії; притягнення продавця - стажиста ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за вчинене нею правопорушення не позбавляє відповідача права притягнути до відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1.; позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та здійснює продаж підакцизних товарів, у тому числі алкогольних напоїв, та зобов'язаний проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок обгрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) від 19.12.95р. № 481/95-ВР ( у редакції, що діяла на час прийняття спірних рішень) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Пунктом 13 Iнструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України від 17.03.01р. № НОМЕР_3 (зареєстрованої в Мін'юсті України 23.03.01р. за № 268/5459) передбачено, що факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

За змістом зазначеної норми фіксація у акті перевірки порушень законодавства є належним засобом доказування наявних результатів перевірки.

За приписами ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзац 5 частини 2 ст. 17 вказаного Закону передбачає, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів за роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) 06.07.1995 № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями. іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Пунктами 1,2 статті 3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1. проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2. видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Як вбачається із акту перевірки позивача перевіркою встановлено, що в магазині позивача продавцем був реалізований товар на суму 39.60грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 6 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються ..при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Iз змісту наведеної норми вбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування та здійснюють продаж підакцизних товарів, у тому числі алкогольних напоїв, зобов'язані проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або розрахункових книжок.

Позивач є платником єдиного податку і, оскільки, в його магазині зафіксований факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями (підакцизними товарами) був зобов'язаний проводити розрахункові операції із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або розрахункових книжок.

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) за порушення вимог цього закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, податковим органом правомірно прийняте спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_2, яким за порушення п.1,2 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та згідно з п.1 ст. 17 зазначеного Закону до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 198грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга приватного підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006 року та постанова господарського суду Донецької області від 26.12.2005 року залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221,223,230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006 року та постанову господарського суду Донецької області від 26.12.2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .