Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А.I.,  Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представників: позивача Горовець Є.М., відповідача Зінчука В.П.

від Генеральної прокуратури України Білик Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 по справі № АС 13/451-06

за позовом  Відкритого акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат"

до  Управління служби безпеки України в Сумській області

третя особа Приватний підприємець ОСОБА_1

за участю  Прокурора Сумської області

про  спонукання до вчинення дій - визнання права власності на товар та зобов'язання повернути вилучений товар, а в разі відсутності вилученого товару - стягнути його вартість

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання права власності ВАТ "Долинський птахокомбінат" на м'ясо яловичини 1-го гатунку - 24 945,8 кг, м'ясо яловичини вищого гатунку -15 000 кг, всього - 39 945,8 кг на суму 769 875,32 грн., зобов'язання Управління служби безпеки України в Сумській області вчинити певні дії, а саме, повернути власнику - ВАТ "Долинський птахокомбінат" вилучений товар (блоки із жирової телятини) вагою 29 994,2 кг на суму 769 875,32 грн., або стягнути в разі відсутності вилученого майна завдані збитки в сумі 769 875,32 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 14.09.2006 по справі № АС 13/451-06 адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління Служби безпеки України в Сумській області на користь ВАТ "Долинський птахокомбінат" 769 875,32 грн. збитків, та 7 698,75 грн. витрат по сплаті державного мита.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 по справі № АС 13/451-06 постанова суду першої інстанції скасована, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 по справі № АС 13/451-06 (далі - ВАТ) подав касаційну скаргу, обгрунтовуючи її ст. ст. 17, 21 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції жодним чином не мотивував свій висновок про непідвідомчість справи адміністративному суду. I враховуючи все зазначене в скарзі просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 по справі № АС 13/451-06 та залишити в силі постанову Господарського суду Сумської області від 14.09.2006 по справі № АС 13/451-06.

Відповідач та третя особа заперечення на касаційну скаргу не надали.

Досліджуючи позовні вимоги, судами першої та апеляційної інстанції встановлені фактичні обставини справи про те, що вилучення спірного товару здійснено під час проведення дізнання за підозрою у вчиненні замаху на контрабандне переміщення партії м'ясо продукції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 02.06.2006 відповідачем були затримані автомобілі перевізника - третьої особи, в яких знаходився вантаж, що належав на праві власності ВАТ "Долинський м'ясокомбінат" неправомірно. Також посилаючись на ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , за якою особа звільняється від доказування при наявності судового рішення, що набрало законної сили - суд визначився, що судового рішення в кримінальні справі нема, тому поведінка позивача є добросовісною (п. 5 ст. 12 Цивільного кодексу України (435-15) ).

При прийнятті постанови, суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, зазначив, що заявлено вимоги про визнання права власності (спір підвідомчий господарським судам України) та про спонукання Управління служби безпеки України в Сумській області до вчинення певних дій (повернення майна), а в разі його відсутності - про стягнення грошових коштів.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Тобто суд апеляційної інстанції правомірно визначився, що не підлягають розгляду господарськими судами заяви слідчих, судових і прокурорських органів, щодо яких чинним законодавством встановлено спеціальний порядок оскарження.

При цьому відповідно до п. 2 ч. 2 с. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства. Також згідно ч. 3 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Оскільки матеріали справи свідчать, що за фактом замаху на контрабандне переміщення м'ясо продукції з України в Російську Федерацію 09.06.2006 порушена кримінальна справа за № 53, а відповідне майно вилучено під час проведення дізнання за підозрою у вчиненні замаху на контрабандне переміщення партії м'ясо продукції (постанова від 12.06.2006), тому з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно визнав, що при прийнятті постанови від 14.09.2006 місцевим господарським судом були порушені норми процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора була задоволена, а постанова господарського суду Сумської області - скасована. Тобто слідчим Служби безпеки України, керуючись ст. 201 Кримінального кодексу України (2341-14) визнано, що переміщення товарів (м'ясо продукції) через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах - є контрабанда. А в силу ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України - речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.

Враховуючи наведені норми законодавства, суд касаційної інстанції погоджується із обгрунтуванням висновку суду апеляційної інстанції про те, що вимоги про визнання права власності вирішуються в порядку цивільного або господарського судочинства, вимоги ж щодо вилучення майна або стягнення грошових сум належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відповідно аналізуючи наведені норми Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного кодексу України (435-15) , Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України і ст. 201 Кримінального кодексу України (2341-14) , які спростовують доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, встановлено, що суд апеляційної інстанції виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яка не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Долинський птахокомбінат" залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2006 по справі № АС 13/451-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України (2747-15) .