КОПIЯ
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I..,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Замезі Ю.I.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.
Сімферополя на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя
від 05.03.2004р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від
15.06.2004р. по справі за позовом ОСОБА_1. до управління
Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про
відшкодування заборгованості по пенсії, -
встановила:
У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернувся до Залізничного
районного суду м. Сімферополя з позовом до управління Пенсійного
фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя про
відшкодування заборгованості по пенсії.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від
05.03.2004р. позов ОСОБА_1. було задоволено. Зобов'язано
управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.
Сімферополя проводити виплату пенсії ОСОБА_1. відповідно до вимог
чинного законодавства. Стягнуто з управління Пенсійного фонду
України в Залізничному районі м. Сімферополя на користь ОСОБА_1.
заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.02.2003р. по
31.03.2004р. в сумі 971, 50грн., та державне мито в розмірі 51
грн.
Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 15.06.2004р. апеляційну
скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі
м. Сімферополя було задоволено частково. Рішення Залізничного
районного суду м. Сімферополя від 05.03.2004р. змінено. Стягнуто
на користь ОСОБА_1. суму заборгованості по виплаті пенсії за
період з 01.02.2004р. по 01.01.2004р. в розмірі 792грн. Судові
витрати віднести на рахунок держави.
Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.
Сімферополя подало касаційну скаргу, в якій просить рішення
Залізничного районного суду м. Сімферополя від 05.03.2004р. та
ухвалу апеляційного суду АР Крим від 15.06.2004р. скасувати та
прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що з
01.04.1991р. ОСОБА_1. була призначена пенсія за вислугу років. В
зв'язку з внесенням змін в статтю 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
від 17.11.1999р. позивачу було
перераховано розмір пенсія і вона складала 511, 58грн. З
01.02.2003р. органами пенсійного фонду України розмір пенсії
позивача було зменшено до 439, 57грн. На думку позивача, розмір
пенсії йому було зменшено помилково, тому він і звернувся до суду.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України"
від 17.11.99 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
було викладено у такій редакції:
"Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам,
бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і
бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії
обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право
на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66,
69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в
розмірах, передбачених частинами 1-3, статті 19 та статтею 21
цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85%
заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75%
заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної
авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні
роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої
заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України,
за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається
пенсія".
Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету
Міністрів України № 418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
від 21.07.92 року під час
підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України
середньомісячний заробіток, з якого призначається
(перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього
пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної
плати працівників народного господарства за місяць, що передує
місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою
заробітною платою працівників народного господарства, яка
враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
За таких обставин положення зазначеного підпункту
застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії
приймає Уряд України.
28.03.02 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №
374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про підвищення розмірів пенсії, призначених
відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської
катастрофи" ( 791а-12 ) (791а-12)
, а також пенсій, призначених відповідно
до інших законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї
постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам
льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до
частини 3 статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, і передбачає збільшення пенсій з 01.04.02 року не
працюючим пенсіонерам на 12%.
Iнших рішень Уряду України, після внесення 17.11.99 року змін
до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, про підвищення розміру пенсії працівникам льотного
складу цивільної авіації не приймалось.
Отже, виправлення у 2003 році органами Пенсійного фонду
помилки щодо помилкового застосування коефіцієнту збільшення
середньомісячного заробітку і приведення розміру пенсії позивача у
відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатись
зменшенням пенсії і порушенням прав ОСОБА_1.
Обставини справи встановлені судами повно і правильно, але
судами невірно застосовано норми матеріального права, а тому
судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають
скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в
задоволенні позову ОСОБА_1..
Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 229, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в
Залізничному районі м. Сімферополя задовільнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від
05.03.2004р. та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 15.06.2004р.
по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду
України в Залізничному районі м. Сімферополя про відшкодування
заборгованості по пенсії - скасувати.
Постановити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду
України в Залізничному районі м. Сімферополя про відшкодування
заборгованості по пенсії - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга