ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого: Смоковича М.I.
суддів: Весельської Т.Ф.
Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.
Чумаченко Т.А.
при секретарі: Марушевському А.А.
за участю: представника
Генеральної прокуратури України Семененка В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
прокуратури Черкаської області на ухвалу апеляційного суду
Черкаської області від 05 червня 2003 року у справі за позовом
ОСОБА_1 до прокуратури Черкаської області про стягнення грошової
допомоги, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до прокуратури
Черкаської області про стягнення грошової допомоги.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31
березня 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з
прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 грошову
допомогу в сумі 12967,02 грн. та державне мито на користь держави
в сумі 129,67 грн.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 05 червня
2003 року апеляційну скаргу прокуратури Черкаської області
задоволено частково, рішення Придніпровського районного суду м.
Черкаси від 31 березня 2003 року змінено, зменшено суму грошової
допомоги, стягнуту судом з Прокуратури Черкаської області на
користь ОСОБА_1, з 12967,02 грн. до 11770,42 грн. та зменшено
стягнуте на користь держави мито з 129,67 грн. до 117,70 грн.
У касаційній скарзі прокуратура Черкаської області, не
погоджуючись з постановленими у справі судовими рішеннями,
посилається на допущене судами порушення норм матеріального права,
просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м.
Черкаси від 31 березня 2003 року та ухвалу апеляційного суду
Черкаської області від 05 червня 2003 року і постановити нове
рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1
зазначає, що ухвала апеляційного суду Черкаської області від 05
червня 2003 року винесена без порушень норм матеріального і
процесуального права, на підставі повного, всебічного та
об'єктивного розгляду обставин у справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї,
рішення судів щодо правильності правової оцінки обставин у справі,
застосування судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Вперше спеціальним законом питання пенсійного забезпечення
прокурорів і слідчих було врегульовано ст. 50-1 Закону України
"Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
(у редакції Закону від 26 листопада
1993 року № 3662-12 ( 3662-12 ) (3662-12)
). Законом України від 12 липня
2001 року № 2663-III ( 2663-14 ) (2663-14)
до ст. 50-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
були внесені зміни.
Відповідно до ч. 15 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
, яка набула чинності з 26 липня 2001 року, прокурорам
і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по
інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у
розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен
повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у
науково-навчальних закладах прокуратури.
Згідно із ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
положення цієї статті поширюються також на
пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання
чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років
або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і
посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на
пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією
статтею.
Разом із тим, системний аналіз змісту ст. 50-1 Закону України
"Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, вимоги Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та чинного законодавства не дають підстав для
поширення вказаного положення ч. 18 ст. 50-1 Закону, зокрема, на
ч. 15 ст. 50-1 Закону щодо виплати грошової допомоги при виході на
пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в
часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують
відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за
конституційним зверненням Національного банку України щодо
офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(справа про зворотну дію в часі законів та інших
нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року зазначено, що
дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона
починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з
втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той
закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони
настали або мали місце.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працювала в органах
прокуратури 27 років і звільнилась за власним бажанням на пенсію
за вислугою років в січні 1998 року. При цьому їй призначена
пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
.
Задовольняючи позов, суди неправильно застосували до
правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, ч. 18
ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
щодо виплати
грошової допомоги працівникам, які звільнилися до введення в дію
Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України
"Про прокуратуру" ( 3662-12 ) (3662-12)
, оскільки зі змісту закону
вбачається, що зазначена грошова допомога виплачується особам, які
виходять на пенсію після вступу в законну силу Закону, що
передбачає право на таку допомогу.
Таким чином, повно та правильно встановивши обставини справи,
суди дійшли помилкового висновку про стягнення на користь ОСОБА_1
грошової допомоги. Таке порушення норм матеріального права
призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому вони
підлягають скасуванню відповідно до вимог ст. 229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
з урахуванням
нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу прокуратури Черкаської області задовольнити.
Скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси
від 31 березня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської
області від 05 червня 2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до
прокуратури Черкаської області про стягнення грошової допомоги.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її позову до прокуратури
Черкаської області про стягнення грошової допомоги в повному
обсязі.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді :