ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
головуючого-судді Бутенка В.I.,
суддів: Лиски Т.О., Панченка О.I., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
при секретарі Якименко О.М.
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
касаційного провадження адміністративну справу за касаційною
скаргою Волинського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 17 січня 2006 року у справі №7/144-64 за
позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів (далі - Фонд, позивач) до Приватного підприємства "ПМБ"
про стягнення штрафних санкцій за недотримання нормативу робочих
місць щодо працевлаштування інвалідів, -
встановила:
У вересні 2005 року Волинське обласне відділення Фонду
соціального захисту інвалідів звернулося до суду із зазначеним
позовом до ПП "ПМБ" про стягнення 5185,29 грн. штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення ст. 19
Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні" ( 875-12 ) (875-12)
не виконано норматив по створенню робочих
місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. У зв'язку з
цим, позивач просив стягнути з відповідача вищевказану суму
штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Волинської області від 14
листопада 2005 року позовні вимоги Фонду було задоволено повністю
та стягнуто з ПП "ПМБ" 5 185,29 грн. штрафних санкцій за 1
нестворене на підприємстві робоче місце для інваліда.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
17 січня 2006 року задоволено апеляційну скаргу відповідача та
скасовано рішення суду першої інстанції з тієї підстави, що
позивачем пропущено строк застосування штрафної санкції,
встановлений ст. 250 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
В касаційній скарзі Фонд, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,
ставить питання про скасування постанови суду апеляційної
інстанції та просить залишити в силі рішення господарського суду
Волинської області від 14 листопада 2005 року.
В обгрунтування скарги Фонд, як на одну з підстав для
скасування оскаржуваного рішення, посилається на ту обставину, що
Львівським апеляційним господарським судом було безпідставно
поновлено відповідачу строки на подання апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, давши
оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до
висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ПП "ПМБ"
звернулося до суду з апеляційною скаргою 29.11.2005 р., про що
свідчить відбиток штемпеля поштового відділення на описі вкладення
у цінний лист (а.с. 34). Таким чином, заявником було пропущено
строк на апеляційне оскарження судового рішення визначений статтею
186 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, у зв'язку з чим було заявлено
клопотання про його поновлення через поважність причин пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, питання
про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з
повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у
судове засідання цих осіб, які були належним чином повідомлені, не
перешкоджає розгляду клопотання.
Iз матеріалів справи вбачається, що клопотання про поновлення
строку на апеляційне оскарження не розглянуте судом у
встановленому законом порядку. Ухвалою судді Львівського
апеляційного господарського суду від 07.12.2005 р. апеляційну
скаргу прийнято до провадження без вирішення питання про
поновлення строку на апеляційне оскарження. Даних про те, що
вказане питання призначалось до розгляду з повідомленням сторін у
встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи в
матеріалах справи немає.
Відповідно до ч.6 ст. 186 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, заява про
апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після
закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без
розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх
подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що
постановляється ухвала.
Оскільки апеляційним судом не вирішено питання щодо
поновлення строку апеляційного оскарження, що могло призвести до
неправильного вирішення справи і вказане порушення норм
процесуального права не може бути усунене судом касаційної
інстанції, то постанова Львівського апеляційного господарського
суду від 17 січня 2006 року підлягає скасуванню з направленням
справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів задовольнити частково.
Постанову колегії суддів Львівського апеляційного
господарського суду від 17 січня 2006 року скасувати, а справу
направити до того ж суду на новий апеляційний розгляд в іншому
складі.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків,
передбачених ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий:
Судді :
.