ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
суддів: Бутенка В.I.,
Сороки М.О. (доповідача),
Штульмана I.В.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.
при секретарі Якименко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду
України в Залізничному районі м. Сімферополя на рішення
Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17 листопада 2003
року і ухвалу апеляційного суду АРК від 24 лютого 2004 року
за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) до управління
Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя
(далі - УПФ) про стягнення заборгованості по виплаті пенсії,
встановила:
У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФ
про стягнення заборгованості по виплаті пенсії.
Свої вимоги мотивував тим, що йому як особі IНФОРМАЦIЯ_1
29.02.1980 р. була призначена пенсія за вислугу років. З
01.06.2001 року розмір пенсії становив 640 грн. 42 коп., але
01.11.2001 р. відповідач зменшив її розмір до 402 грн. 46 коп. Не
погоджуючись із цим, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати відповідача в
подальшому виплачувати йому пенсію в розмірі 640 грн. 42 коп. та
стягнути заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 5711 грн.04
коп.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17
листопада 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
АРК від 24 лютого 2004 року, позов задоволено. Стягнуто з УПФ на
користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 5711,04
грн. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та здійснювати
виплату пенсії позивачу у відповідності з діючим законодавством.
У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судом норм
матеріального права, просить судові рішення скасувати та
постановити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що 01.11.2001 р.
ОСОБА_1 безпідставно зменшено розмір встановленої пенсії,
внаслідок чого і виникла заборгованість.
Однак з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки
вони грунтуються на неправильно застосованих нормах матеріального
права.
Судом встановлено, що у лютому 1980 року ОСОБА_1 була
призначена пенсія за вислугу років як члену IНФОРМАЦIЯ_1
відповідно до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
.
Після внесення змін до ст.53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
від 17 листопада 1999 року з 01.06.2001
року йому був проведений перерахунок пенсії і вона становила 640
грн. 42 коп.
При перерахунку пенсії позивачу також були враховані
положення Постанови Кабінету Міністрів України від 10.02.2000 року
№ 264 ( 264-2000-п ) (264-2000-п)
"Про порядок обчислення заробітку для
призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден
цивільної авіації".
01.11.2001 року ОСОБА_1 був зроблений перерахунок пенсії і
вона склала 402 грн.46 коп.
Виходячи з того, що дані перерахунки здійснювалися не в
зв'язку з прийняттям Урядом рішень про підвищення пенсій, то в УПФ
не було підстав для збільшення її на коефіцієнт зростання
середньої заробітної плати працівників народного господарства.
Враховуючи зазначене, відповідач обгрунтовано виправив
допущені ним помилки і розмір пенсії позивача відновив у сумі
402 грн.46 коп.
За змістом частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, у редакції Закону України "Про
внесення змін до деяких Законів України" ( 1222-14 ) (1222-14)
від 17
листопада 1999 року, працівникам льотно-випробного складу та
особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації
(пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам,
льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні
роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного
заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років
(частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед
її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами
першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для
пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку
для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку
для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації
(пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні
роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів,
бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів)
і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не
може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної
плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за
календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Зазначеним законом передбачено, що дія ст. 53 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
в новій редакції
поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які
виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до
набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і
виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно - випробного
складу цивільної авіації затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України 21 липня 1992 року №418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
(у редакції
станом на лютий місяць 2001 року), під час підвищення пенсій
відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з
якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до
підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт
зростання середньої плати працівників народного господарства за
місяць, що передує місяцю, з якого перераховується пенсія,
порівняно з середньою заробітною платою працівників народного
господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку)
пенсії.
Це означає, що положення зазначеного підпункту застосовуються
лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд
України.
28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв
постанову №374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про підвищення розмірів пенсій,
призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, а також пенсій призначених
відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались".
Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам
льотно - випробного складу суден цивільної авіації відповідно до
ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року
непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.
Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999
року змін до ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, про підвищення розміру пенсії працівникам льотного
складу цивільної авіації не приймалось.
Враховуючи наведене, виправлення у листопаді 2001 року
помилки і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із
вимогами чинного законодавства не може вважатися зменшенням
пенсії, яке б порушило права ОСОБА_1
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і
правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми
матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового
рішення, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, оскаржувані рішення підлягають
скасуванню з постановленням нового, про відмову у задоволенні
позову.
Керуючись ст.ст.210, 223,229,232 та ч.5 ст.254 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в
Залізничному районі м. Сімферополя задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 17
листопада 2003 року і ухвалу апеляційного суду АРК від 24 лютого
2004 року скасувати та постановити нове.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до управління
Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя
про стягнення заборгованості по виплаті пенсії.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає крім випадків оскарження за винятковими
обставинами, що передбачені ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: