ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Iменем України
"31" січня 2007 р. Справа № 3/122
к/с № 9792/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий Нечитайло О.М.
Судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Сергейчук О.А.
Степашко О.I.
при секретарі судового засідання Гончаренко Р.С.
за участю представників:
позивача: Пузирьова М.Ю., дов .від 01.01.07р.
Константинова I.В., дов. від 01.01.2007р.
відповідача: Гришко Р.Ю., дов.від 27.01.2007р.
№ 3529/10-014
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"ПIК Лтд"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 30.06.2005р.
у справі № 3/122
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"ПIК Лтд"
до Державної податкової інспекції у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним акта
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПIК Лтд" (надалі -
позивач, ТОВ "ПIК Лтд") звернулось до Господарського суду
Запорізької області із позовом до Державної податкової інспекції
Орджонікідзевському у районі м. Запоріжжя (надалі відповідач - ДПI
у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення ДПI у Орджонікідзевському районі
м. Запоріжжя від 21.01.2005р. № 0000062304/0/2208.
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя -
Соловйов В.М.) від 01.04.2005р. у справі № 3/122 позов задоволено:
- визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПI у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 21.01.2005р. №
0000062304/0/2208;
- стягнено з ДПI у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
203,00грн. судових витрат.
Зазначене рішення мотивовано тим, що датою імпорту товару
згідно вимог чинного законодавства України, є саме дата фактичного
перетину товаром митного кордону України, а не дата оформлення
ВМД, а тому позивачем не порушено вимоги Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
у
частині строків на протязі яких особа, як суб'єкт
зовнішньоекономічної діяльності має поставити на територію України
імпортований товар.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду
(судова колегія у складі: головуючий: Юхименко О.В., судді:
Коробка Н.Д., Радченко О.П.) від 30.06.2005р. у справі № 3/122
апеляційну скаргу ДПI у Ленінському районі м. Запоріжжя
задоволено:
- рішення господарського суду Запорізької області від
01.04.2005р. у справі № 3/122 скасовано;
- в задоволенні позовних вимог відмовлено;
- стягнуто з ТОВ "ПIК Лтд" 42,50 грн., державного мита за
апеляційною скаргою.
Вказана постанова мотивована тим, оскільки у позивача на
момент проведення перевірки була відсутня належним чином оформлена
ВМД типу IМ-40, то відповідачем правомірно донараховано ТОВ "ПIК
Лтд" пеню за порушення термінів розрахунків по
зовнішньоекономічному договору.
ТОВ "ПIК Лтд", не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням
господарського суду апеляційної інстанції, звернулось із
касаційною скаргою від 26.07.2005р. № 07.26.2 до Вищого
господарського суду України, в якій просить скасувати постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2005р. у
справі № 3/122 повністю та залишити в силі судове рішення
господарського суду першої інстанції.
Касаційна скарга аргументована порушенням судом апеляційної
інстанції норм матеріального права, а саме ст. 58 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 2 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, ст. 1
Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2005р. у
справі № 3/122 вказана касаційна скарга разом із матеріалами
справи передана на розгляд Вищому адміністративному суду України
за підвідомчістю.
Відповідач надав заперечення від 19.10.2006р. № 36231/10-014
на касаційну скаргу ТОВ "ПIК Лтд", у яких доводи позивача вважає
необгрунтованими та вважає, що законних підстав для їх задоволення
не має, просить залишити постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 30.06.2005р. у справі № 3/122 без змін.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги касаційної
скарги підтримав, постанову господарського суду апеляційної
інстанцій вважає такою, що прийнята із порушенням норм чинного
законодавства з мотивів, викладених у касаційній скарзі, та просив
її скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду першої
інстанції у справі № 3/122.
Представник відповідача проти вимог касаційної скарги
заперечував, доводи останньої вважає необгрунтованими, а постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 30.06.2005р. №
3/122 повністю законною та просив залишити її без змін, а
касаційну скаргу ТОВ "ПIК Лтд" без задоволення.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами
першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та
процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може
досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними
обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлені такі фактичні обставини справи.
За результатами перевірки позивача ДПI у Орджонікідзевському
районі м. Запоріжжя складений акт від 19.01.2005р.
№13/4/1/23-521/23283911 "Про результати позапланової
документальної перевірки ТОВ "ПIК Лтд" (код ЄДРПООУ 23283911) з
питання дотримання вимог валютного законодавства по договору №РIК
20040630 від 01.07.2004р. з (Тайвань) на придбання мікросхем за
період з 01.07.2004р. по 19.01.2005р." (далі-Акт перевірки).
Як зазначено в Акті перевірки (стор. 8), у зв'язку з
відсутністю у ТОВ "ПIК Лтд" належним чином оформленої ВДМ типу
IМ-40 і закінчення терміну повернення попередньої оплати виникає
порушення терміну розрахунків по даному договору. Станом на
19.01.2005р. дебіторська заборгованість по імпортному контракту
№РIК 20040630 складає 21 100,00 доларів США.
Також в а Акті перевірки зазначено, що в порушення ст. 2 та
на підставі ст. 4 Закону України від 23.09.1994р. "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, за
порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по імпортним
операціям, нараховується пеня у розмірі 0,3% від суми не отриманої
виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю
України по валютному курсу НБУ на день виникнення заборгованості.
На підставі Акту перевірки прийняте податкове
повідомлення-рішення від 21.01.2005р. №0000062304/0/2208, яким
позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Пеня
за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання
зобов'язань, штрафні санкції за порушення термінів декларування",
у розмірі 17 465,89 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників
позивача, відповідача, розглянувши надані письмові докази в їх
сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що
касаційна скарга ТОВ "ПIК Лтд" підлягає задоволенню з огляду на
наступне.
Як вбачається із прийнятих у справі № 3/122 судових рішень
правова позиція господарських судів першої та апеляційної
інстанцій відрізняється розумінням та кваліфікацією дати імпорту
товару в силу нормативного припису ст. 2 Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
.
Правова позиція господарського суду апеляційної інстанції
грунтується на висновку, що датою імпорту товару слід вважати дату
надходження товару на митну територію України, фактичного перетину
ним митного кордону України, що підтверджується постановленням
відтиску штампу на CMR, товаро-супровідних документах і означає
початок перебування товару під митним контролем, але при
обов'язковій наявності ВМД типу IМ-40, оформленої відповідно до
вимог п. 8 Положення про вантажну митну декларацію.
Проте, судова колегія Вищого адміністративного суду України
такі висновки вважає нормативно необгрунтованими, з огляду на
слідуюче.
Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
встановлено, що імпортні
операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення
поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних
днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення
векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що
імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного
банку України.
Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2
цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день
прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки
(митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті,
перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом
Національного банку України на день виникнення заборгованості
(ст.4 Закону).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну
діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
, моментом здійснення імпорту є момент
перетину товаром митного кордону України або переходу права
власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до
покупця.
Термін "момент перетину товаром митного кордону України"
визначено Митним кодексом України ( 92-15 ) (92-15)
.
Зокрема, п.2 ст. 1 цього Кодексу передбачено, що ввезення
товарів і транспортних засобів на митну територію України - це
сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних
засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Пунктом 23 ст. 1 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
"переміщення товарів через митний кордон України" визначається як
ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за
межі митної території України або переміщенням їх митною
територією України транзитом.
Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
товари
перебувають під митним контролем з моменту його початку і до
закінчення згідно з заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів митний
контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону
України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного
оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Момент перетину товаром митного кордону України також
конкретизує поняття "Пропуск товарів через митний кордон України",
яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через
митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого
переміщення після проведення митних процедур (п.35 ст.1 МКУ).
Статтею 70 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
встановлено, що
метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під
час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон
України, та оформлення результатів такого контролю, а також
статистичного обліку ввезення на митну територію України,
вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне
оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Наказом Держмитслужби України від 08.12.1998р. №771
( z0042-99 ) (z0042-99)
затверджено та зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 22.01.1999р. за №42/3335 "Положення про порядок здійснення
контролю за доставкою вантажів у митниці призначення".
Згідно п.1.2 вказаного Положення його дія поширюється на
переміщення товарів та інших предметів, які перебувають під митним
контролем та переміщуються між митницями територією України всіма
юридичними та фізичними особами.
Як зазначено в п.4.3 цього Положення, для здійснення контролю
за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України
(напрямок переміщення - IМ), переміщуються цією територією з
будь-якою метою, крім транзиту, і на які не складається попередня
вантажно-митна декларація (ПД), використовуються попереднє
повідомлення (далі - ПП) або внутрішній транзитний документ
(далі - ВТД) та їх електронні копії. Порядок заповнення та
використання ПП і ВТД установлюється Держмитслужбою України.
З метою реалізації вимог цього Положення, наказом
Держмитслужби від 24.04.1999р. №240 ( z0306-99 ) (z0306-99)
, зареєстрованого
Міністерстві юстиції України від 14.05.1999р. за №306/3599,
затверджено "Порядок заповнення і використання попереднього
повідомлення".
Згідно п. 1.4, 1.5 зазначеного Порядку ПП чинне протягом
трьох місяців з дня прийняття його митницею, тобто з дня
присвоєння ПП реєстраційного номера та проставлення на його
твердій копії відтисків штампа "Під митним контролем" відповідно
до загального порядку. Після закінчення цього терміну здійснення
пропуску товарів за цим ПП забороняється. При митному оформленні
ввезених з використанням ПП товарів відповідно до заявленого
митного режиму інспектор митниці призначення на зворотному боці
примірника ПП, який зберігається в митниці, зазначає номер
відповідної вантажної митної декларації та проставляє поряд з
раніше проставленим відтиском штампа "Під митним контролем" ще
один відтиск штампа "Під митним контролем".
Тобто, вказаний Порядок передбачає пропуск товарів на митну
територію України за ПП та ввезення товарів на митну територію
України з використанням ПП.
З огляду на викладене, висновок господарського суду першої
інстанції, про те, що товар за договором №РIК 20040630 від
01.07.2004р., фактично переміщений через митний кордон України,
свідченням чого є відмітка митниці "під митним 'контролем" в
належно оформленому попередньому повідомленні від 27.10.2004р.,
визнається судовою колегією Вищого адміністративного суду України
обгрунтованим.
За таких обставин, висновок місцевого господарського суду, що
датою імпорту товару є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного
перетину митного кордону Украпїни визнається судовою колегією
Вищого адміністративного суду України нормативно обгрунтованим.
За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного
суду України вважає, що господарський суд Запорізької області
дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин
справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин
норми матеріального права.
Тому, судова колегія Вищого адміністративного суду України,
встановивши наявність підстав, передбачених нормативно-правовим
приписом ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено
відповідно до закону і скасоване помилково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"ПIК Лтд" на постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 30.06.2005 р. у справі № 3/122 - задовольнити.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 30.06.2005 р. у справі № 3/122 скасувати, а рішення
господарського суду Запорізької області від 01.04.2005р. у справі
№ 3/122 - залишити в силі.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не
може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.М. Нечитайло
Судді: О.А. Сергейчук
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.I. Степашко