У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2007 р. Вищий адміністративний суд України в складі
колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників:
позивача: Соболєва А.В.
відповідача: Петрової М.П., Коновалова С.В., Бориса С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Арсенал-сервіс"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
12.04.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 05.07.2005 р.
у справі № 37/62
за позовом Приватного підприємства "Арсенал-сервіс"
до Центральної міжрайонної податкової інспекції у м.Кривий
Ріг
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ПП "Арсенал-сервіс" звернулось до суду з позовом до
Центральної МДПI у м.Кривий Ріг про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення №0004112340/3 від 07.02.2005 р., яким
виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі
32595,00 грн. за 12 місяців 2003 р. та у зв'язку з тим, що
заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки
відшкодовані позивачу в розмірі 3871,00 грн., згідно пп.17.1.3
п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
зобов'язано сплатити штрафні (фінансові)
санкції в розмірі 1935,50 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
12.04.2005 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 05.07.2005 р., у задоволенні
позову відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою
позивача у якій ставиться питання про скасування судових рішень та
про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив в
задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити
без змін.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідачем проведено комплексну планову документальну
перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за
період з 02.10.2003 р. по 31.03.2004 р. за результатами якої
складено акт №198/230/32633064 від 12.07.2004 р.
На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення №
0004112340/3 від 07.02.2005 р., яким виявлено завищення ПП
"Арсенал-сервіс" суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі
32595,00 грн. за 12 місяців 2003 р. та у зв'язку з тим, що
заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки
відшкодовані позивачу в розмірі 3871,00 грн., відповідно пп.17.1.3
п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, зобов'язано сплатити штрафні (фінансові)
санкції в розмірі 1935,50 грн.
Перевіркою встановлено, що позивачем у листопаді-грудні 2003
р. укладені з суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними
особами ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 договори купівлі-продажу
металопродукції НОМЕР_1, НОМЕР_2. НОМЕР_3. НОМЕР_4, за якими
позивач виступив покупцем металопрокату. Умови оплати за цими
договорами обумовлювались в специфікаціях, зокрема передбачали
поетапну оплату товару: 6% суми сплачується протягом семи
банківських днів з моменту відвантаження товару, а 94 %
сплачується протягом 30-ти календарних днів.
Так підприємцем ОСОБА_1 відвантажено позивачу металопрокат в
кількості 125 тонн на загальну суму 540705 грн., в т.ч. ПДВ -
90117,5 грн., що підтверджується видатковими накладними та
рахунками.
Згідно платіжного доручення №НОМЕР_5. позивачем перераховано
ОСОБА_1. 34000 грн.
У січні 2004 р. позивачем повернуто ОСОБА_1. на його вимогу
неоплачену у встановлені договором строки частку товару на
загальну суму 506602,2 грн., в т.ч. ПДВ 84433,7 грн., що
підтверджується видатковими накладними.
Аналогічні операції проведені з: - підприємцем ОСОБА_2. -
отримано у грудні 2003 р. металопродукції на загальну суму 545250
грн., в т.ч. ПДВ - 90875 грн., сплачено 33000 грн., повернуто у
січні 2004 р. металопрокат на загальну суму 512032,8 грн., в т.ч.
ПДВ85338,8 грн.; - підприємцем ОСОБА_3 - отримано в грудні 2003 р.
металопродукції на загальну суму 532272 грн., у т.ч. ПДВ 88712,5
грн., сплачено 33000 грн., повернуто у січні 2004 р. металопрокату
на загальну суму 499049,4 грн., у т.ч. ПДВ 83174,9 грн.
Таким чином, у грудні 2003 р. позивачем включено по даним
операціям до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 269705 грн.,
при фактичній сплаті ПДВ в розмірі 16666,67 грн.
У січні 2004 р. контрагенти позивача - СПД ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 перейшли до спрощеної системи оподаткування без сплати
ПДВ.
Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі коли після продажу товарів
(робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за
продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках
повернення проданих товарів чи права власності на такі товари
продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним
у порядку, визначеному законодавством України, податок,
нарахований у зв'язку з таким продажем перераховується відповідно
до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму
податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а
покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку
ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсації
продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум
податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.
Порядок, передбачений цим пунктом, не застосовується для
перегляду цін за операціями, якщо хоч одна із сторін такої
операції не є платником податку, за винятком операцій з перегляду
цін, пов'язаних з виконанням гарантійних зобов'язань.
Відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за результатами
звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті,
має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в
установі банку, що його обслуговує. Суми не відшкодовані платнику
податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються
бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який
момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до
суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.
В грудні 2003 р. підприємством було заявлено до відшкодування
з бюджету ПДВ в розмірі 32595 грн.
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
бюджетне відшкодування - сума, що
підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з
надмірною сплатою податку в випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, факт надмірної сплати податку на додану вартість
платником підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний
факт, оскільки з ним Закон пов'язує виникнення права платника
податку на отримання бюджетного відшкодування.
Суди попередніх інстанцій встановивши відсутність фактичної
сплати позивачем податку на додану вартість у спірний період та
неможливість податкового коригування в інший звітний період після
повернення товару покупцем, дійшли вірного висновку про
необхідність зменшення вимог про бюджетне відшкодування сум ПДВ,
відображених позивачем в податковій декларації за грудень 2003 р.
Крім того, виникнення права на податковий кредит за товарами,
які повертаються покупцем продавцю, не передбачено п.7.4 ст.7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Оскільки зменшення податкового кредиту позивача на суму
253038,00 грн. у зв'язку з поверненням ним металопродукції,
незалежно від інших висновків відповідача, призводить до
виникнення позитивного значення податку на додану вартість у
грудні 2003р., судова колегія погоджується з висновками судів
попередніх інстанцій, що заявлена до відшкодування за цей період
сума підлягає 100 відсотковому зменшенню. У зв'язку з частковим
отримання позивачем бюджетного відшкодування за цей період в
розмірі 3871,00 грн. застосування штрафних санкцій в сумі 1935,50
грн. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
є правомірним.
В основу доводів касаційної скарги позивачем покладено доводи
апеляційної скарги, які були досліджені судом та їм дана правова
оцінка, з якою погоджується суд касаційної інстанції
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої
та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини
справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права
прийняли правильне рішення, і не вбачає підстав для їх скасування.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Арсенал-сервіс"
залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 12.04.2005 р. та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.2005
р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.I.Степашко
Повний текст складено 01.02.2007 р.