ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
:
суддів : Бутенка В.I.(доповідач),
Лиски Т.О.,
Панченка О.I.,
Сороки М.О.,
Штульмана I.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження
справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність судді Жовтневого
районного суду м. Дніпропетровська, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаною
скаргою.
У скарзі просив визнати неправомірною бездіяльність судді
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2, яка
полягала у тому, що він не залишив без руху касаційну скаргу
ОСОБА_1. на ухвалу суду апеляційної інстанції по цивільній справі
№22а-3326 за його участю, та не надав скаржнику строк для усунення
недоліків касаційної скарги.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25
лютого 2004 року ОСОБА_1. у прийнятті скарги відмовлено з тих
підстав, що скарга не підсудна апеляційному суду і повинна бути
подана до суду за місцезнаходженням суб'єкта оскарження.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1. подав
касаційну скаргу, в якій просить його скасувати.
При цьому в скарзі він посилається на порушення судами норм
матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1. у прийнятті скарги, апеляційний суд
прийшов до помилкового висновку щодо порушення правил підсудності,
встановлених ст. 248-4 ЦПК України (в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року), при поданні цієї скарги.
Як видно з матеріалів справи, предметом цього спору є
оскарження бездіяльності судді Жовтневого районного суду м.
Дніпропетровська.
Процесуальним законодавством передбачені певні особливості
розгляду деяких категорій справ.
Так, ст. 248-4 ЦПК України(в редакції 1963 ( 1501-06 ) (1501-06)
року)
передбачено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність органу
державної влади, органу місцевого самоврядування, посадової і
службової особи подається за місцезнаходженням суб'єкта
оскарження.
Між тим, з цього правила Цивільним процесуальним кодексом
України ( 1618-15 ) (1618-15)
встановлені деякі виключення.
Згідно із ст. 237 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
справи, перелічені
в статті 236 цього Кодексу, розглядаються судом за правилами цього
Кодексу, з винятками і доповненнями, зазначеними в главах 30 - 32
цього Кодексу.
Відповідно до ст. 124 ЦПК України (в редакції 1963
( 1501-06 ) (1501-06)
року), цивільні справи, в яких однією із сторін є
районний (міський) суд, військовий суд гарнізону, розглядає
відповідно Верховний Суд Республіки Крим, обласний суд, Київський
і Севастопольський міські суди, військовий суд регіону,
Військово-Морських Сил.
Таким чином, скаржником при поданні скарги правил підсудності
порушено не було і з цих підстав суд не мав законного права
відмовляти у прийнятті скарги.
В той же час з матеріалів справи вбачається, що скаржником
ставиться питання щодо визнання неправомірною бездіяльності судді
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_2, яка
полягала у тому, що він не залишив без руху касаційну скаргу
ОСОБА_1. на ухвалу суду апеляційної інстанції по цивільній справі
№22а-3326 та не надав скаржнику строк для усунення недоліків
касаційної скарги.
Слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 126, 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, згідно яких судді при здійсненні
правосуддя незалежні і підкоряються лише закону і що вплив на
суддів у будь-який спосіб забороняється. До суду можуть бути
оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність посадових і
службових осіб органів судової влади, які належать до сфери
управлінської діяльності.
Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним
процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії
суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам
спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду,
судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і
касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належать
до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому
порядку відповідно до процесуального законодавства України.
Пред'явлення позову до іншого суду першої інстанції з питань
оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються
правосуддя, неможливий.
Відповідно до ст.ст. 2, 4 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, до
адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії
чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків,
коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи
законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі
публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений
інший порядок судового вирішення.
Враховуючи те, що ОСОБА_1. оскаржує бездіяльність судді
Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська при розгляді
цивільної справи, то даний спір не може бути предметом розгляду
адміністративного суду і повинен вирішуватись за правилами,
встановленими Цивільним процесуальним кодексом України
( 1618-15 ) (1618-15)
.
Відповідно до ч.1 ст. 228 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку
і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у
справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За правилами ст. 157 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд закриває
провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку
адміністративного судочинства.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції повинна
бути скасована, а провадження у даній справі закрито.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 228, 230 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25
лютого 2004 року скасувати, провадження у справі за скаргою
ОСОБА_1. на бездіяльність судді Жовтневого районного суду м.
Дніпропетровська закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду
України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з
дня відкриття таких обставин.
С у д д і :