ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
     У Х В А Л А
 
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     31 січня 2007 року  м. Київ
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду   України  у
складі :
     Суддів:  Бутенка В. I.,
     Лиски Т. О. (доповідач),
     Панченка О. I.,
     Сороки М. О.,
     Мироненка О. В.,
     провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до  Вищої  атестаційної
комісії  України,  треті   особи   -   Заступник   голови    Вищої
атестаційної комісії України - Бойко  Р.  В.,  голова  спецради  Д
26.451.01 - Зазюн А. А. про визнання дозволу,  наданого  Президією 
Вищої атестаційної комісії України про повторний захист дисертації
ОСОБА_2 без нового  оголошення  нечинним,  за  касаційною  скаргою
ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва  від  13
січня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 квітня
2006 року,  -
 
                  В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А  :
     Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13  січня
2006 року позовна заява ОСОБА_1 повернута та роз'яснено  позивачці
її   право   на   звернення   з   даними   вимогами   у    порядку
адміністративного судочинства за місцем свого проживання.
     Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11  квітня  2006  року
апеляційна скарга ОСОБА_1   залишена  без  задоволення,  а  ухвала
Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2006  року  -
без змін.
     У касаційній скарзі на ухвалу Шевченківського районного  суду
м. Києва від 13 січня 2006 року та  ухвалу  Апеляційного  суду  м.
Києва від  11  квітня  2006  року  ОСОБА_1   ставить  питання  про
скасування судових рішень в зв'язку з  неправильним  застосуванням
норм процесуального права та  вирішення  питання  про  підсудність
позову.
     Заслухавши  суддю-доповідача,  розглянувши   та   обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали  справи,  колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
     Відповідно  до ч.3 ст.  220-1  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і  залишає  рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
     Повертаючи позовну заяву, суд обгрунтовано виходив з того, що
відповідно до  ч.  2  ст.  19  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          вказаний
адміністративний позов не підсудний даному суду, оскільки визнання
нечинним дозволу, наданого президією  ВАК  України  про  повторний
захист  дисертації  ОСОБА_2,  -  є  оскарженням   правового   акту
індивідуальної дії, а також діяння суб'єкта  владних  повноважень,
які стосуються інтересів конкретної особи.
     Згідно  з  ст..  224  Кодексу  адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових  рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
     Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити  без  задоволення,  оскільки  судові  рішення
ухвалені  з  додержанням  норм   процесуального  права,  а  доводи
касаційної скарги висновків судів не спростовують.
     Керуючись    ст.ст.   220-1,   223,    224,    231    Кодексу 
адміністративного  судочинства  України, колегія суддів,-
     У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :
     Касаційну  скаргу  ОСОБА_1  залишити   без   задоволення,   а
ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13  січня  2006
року та ухвалу Апеляційного суду  м.  Києва  від  11  квітня  2006
року - без  змін .
     Ухвала оскарженню не підлягає,  крім  випадків,  передбачених
ст. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Судді :
     (підпис)  В. I. Бутенко
     (підпис)  Т. О. Лиска
     (підпис)  О. I. Панченко
     (підпис)  М. О. Сорока
     (підпис)  О. В. Мироненко
     З оригіналом згідно  суддя  Т. О. Лиска