К/скарга №К-14819/06
                ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                 01010, м.Київ, вул.Московська, 8
                           У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
     31.01.2007 р.  Вищий адміністративний суд  України  в  складі
колегії суддів:
     головуючого  Ланченко Л.В.
     суддів  Конюшка К.В.
     Нечитайла О.М.
     Пилипчук Н.Г.
     Степашка О.I.
     при секретарі:  Iльченко О.М.
     за участю представників:
     позивача: не з'явився.
     відповідача: Руденко С.М., Паншиної I.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Підприємства    "Iнвальплюс"    Всеукраїнської    організації
інвалідів  "Союз організацій інвалідів України"
     на постанову  Господарського суду Чернігівської  області  від
06.12.2005 р. та  ухвалу  Київського  апеляційного  господарського
суду від 31.01.2006 р.
     у справі № 3/269а
     за   позовом   Підприємства    "Iнвальплюс"    Всеукраїнської
організації інвалідів  "Союз організацій інвалідів України"
     до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції
     про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
 
     ВСТАНОВИВ:
     Підприємство "Iнвальплюс"  звернулось до суду з  позовом  про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення  Чернігівської
МДПI №0000492340/0 від 24.03.2005  р.,  яким  визначено  податкове
зобов'язання по податку на прибуток в сумі 56350,00 грн.,  у  т.ч.
основний платіж - 40250,00 грн. та штрафні (фінансові)  санкції  -
16100,00 грн.
     Постановою  Господарського  суду  Чернігівської  області  від
06.12.2005 р.,  залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного
господарського суду від 31.01.2006 р., в позові відмовлено.
     У  справі   відкрито  касаційне  провадження  за   касаційною
скаргою  позивача,   у  якій   ставиться  питання  про  скасування
судових рішень та направлення справи на новий розгляд,  з  підстав
порушення норм матеріального та процесуального права.
     Скаржник  вважає,  що  відповідачем  неправомірно   проведено
позапланову перевірку, оскільки мала  б  бути  проведена  повторна
перевірка,  акт  складений   відповідачем   з   метою   навмисного
притягнення позивача до відповідальності.
     Відповідач у  запереченнях   на  касаційну  скаргу  та   його
представник у судовому засіданні касаційної  інстанцій,  просив  в
задоволенні касаційної скарги відмовити, судові  рішення  залишити
без змін.
     Позивач представника у судове засідання касаційної  інстанції
не  направив,  про  час  та  місце  розгляду  справи  повідомлений
належним чином. Справу розглянуто відповідно до вимог  ч.4  ст.221
КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Перевіривши   у   відкритому   судовому   засіданні   повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
судових рішеннях, колегія суддів  дійшла  висновку,  що  касаційна
скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
     Як  встановлено  у  справі,  на   підставі   Наказу   ДПА   в
Чернігівській  області  №37  від  08.02.2005  р.  "Про  проведення
повторної  перевірки"  та  на  виконання  розпорядження  Державної
податкової  адміністрації  в  Чернігівській  області   №22-р   від
04.02.2005   р.   "Про   проведення   службового    розслідування"
працівниками ДПА в Чернігівській  області  та  Чернігівської  МДПI
здійснено позапланову  документальну  перевірку  дотримання  вимог
податкового законодавства  позивачем за період з 01.10.2002 р.  по
31.03.2004 р., за результатами якої складено  акт  №20/23/30686816
від 17.03.2005 р.
     На    підставі    акту    перевірки    прийнято     податкове
повідомлення-рішення  №0000492340/0  від   24.03.2005   р.,   яким
позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток  в
сумі 56350,00 грн., у т.ч. основний  платіж  -  40250,00  грн.  та
штрафні (фінансові) санкції - 16100,00 грн.
     Оскільки  проведення  повторної  перевірки   узгоджується   з
приписами п.4  Указу   Президента  України  "Про  деякі  заходи  з
дерегулювання підприємницької діяльності" №817/98 ( 363/2007 ) (363/2007)
         від
1998 р., судова колегія погоджується з висновками судів попередніх
інстанцій про її правомірність.
     Перевіркою  встановлено,  що  позивачем  в  порушення   вимог
пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         не включено до складу валових доходів у
1 кварталі 2004 р. суму отриманої поворотної фінансової допомоги в
розмірі 508100 грн.
     За результатами перевірки  встановлено  об'єкт  оподаткування
податком на прибуток,  який  повинен  бути  відображений  по  р.08
Декларації в сумі  146200  грн.,  прибуток,  що  звільняється  від
оподаткування  (додаток  К-5,  який  в  обов'язковому  порядку   у
відповідності до вимог п.3 Порядку складання декларації з  податку
на прибуток підприємства, заповнюється суб'єктами  господарювання,
які користуються пільгою  по податку  на  прибуток  і  називається
"Розрахунок прибутку,  що  звільняється  від  оподаткування"),  що
відображається по р.10 декларації  має від'ємне  значення  в  сумі
(-)  14800,00  грн.  та   встановлений   прибуток,   що   підлягає
оподаткуванню, який повинен відображатись по рядку 11  Декларації,
в  сумі  161000  грн.,  у  зв'язку  з  чим  встановлено  заниження
позивачем податкових зобов'язань з  податку  на  прибуток  в  сумі
40250 грн.
     Позивач має пільгу по  податку  на  прибуток,  відповідно  до
пп.7.12.1 п.7.12. ст.7 Закону України "Про оподаткування  прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
     Однак, оскільки отримана позивачем   у  1  кварталі  2004  р.
поворотна фінансова допомога в розмірі 508100 грн. не підпадає під
визначення продаж товарів (робіт, послуг) наведеному в п.1.31 ст.1
Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку    підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , вона не звільняється від оподаткування податком  на
прибуток.
     З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди  першої
та  апеляційної інстанції повно  та  всебічно  оцінивши  обставини
справи, з дотриманням норм матеріального та  процесуального  права
прийняв правильне рішення, та не вбачає  підстав  для  задоволення
касаційної скарги.
     Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки  вони
не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
     Керуючись  ст.  ст.  220,  221,   223,   224,   230   Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , суд, -
 
                             УХВАЛИВ:
     Касаційну  скаргу  Підприємства  "Iнвальплюс"  Всеукраїнської
організації  інвалідів   "Союз  організацій   інвалідів   України"
залишити  без  задоволення,  а  постанову    Господарського   суду
Чернігівської  області від  06.12.2005  р.  та  ухвалу  Київського
апеляційного господарського суду від 31.01.2006 р. - без змін.
     Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення  і  може
бути  оскаржена  до  Верховного  Суду   України   за   винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
     Головуючий   Л.В.Ланченко
     Судді  К.В.Конюшко
     О.М.Нечитайло
     Н.Г.Пилипчук
     О.I.Степашко
     Повний текст складено  05.02.2007 р.