ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.,
суддів - Гордійчук М.П., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Гончар
Л.Я.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою управління Пенсійного Фонду України в Заріченському районі
м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 26
грудня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного
господарського суду від 22 березня 2006 року у справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" до управління
Пенсійного Фонду України в Заріченському районі м. Суми про
визнання недійсним рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
"Горобина" звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного
Фонду України в Заріченському районі м. Суми про визнання
недійсним рішення № 190 від 09.06.2005 року про нарахування
штрафних санкцій у розмірі 418 грн. 02 коп. та пені у розмірі 90
грн. 39 коп. .
Рішенням господарського суду Сумської області від 26 грудня
2005 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного
господарського суду від 22 березня 2006 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі, Костопільська
управління Пенсійного Фонду України в Заріченському районі м. Суми
звернулося з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі ставиться питання про скасування
судових рішень по справі та закриття провадження у справі.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що
суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Як правильно встановлено судами, вбачається з матеріалів
справи, позивач 31.12.2004 року у відповідності з вимогами Закону
України "Про загальнодержавне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
та
Iнструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та
застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" ( z0064-04 ) (z0064-04)
складав та подавав до
Управління Пенсійного фонду України розрахунки суми страхових
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що
підлягають сплаті, та сплатив нараховані з них суми страхових
внесків в строки, передбачені статтею 20 вказаного вище Закону з
переплатою узгодженої суми на 921 грн. 80 коп.
Відсутність заборгованості позивача по сплаті страхових
внесків, їх своєчасність та повнота підтверджується складеним
сторонами актом звірки № 1904-4280.
Таким чином, суди правомірно прийшли до висновку про
необгрунтованість рішення управління Пенсійного Фонду України в
Заріченському районі м. Суми № 190 від 09.06.2005 року та визнання
його нечинним.
За вказаних обставин доводи касаційної скарги є
безпідставними.
Касаційна скарга не містить доводів, які б спростували
висновки судів. Рішення постановлені з дотриманням норм
матеріального та процесуального права, викладені достатньо повно,
з посиланням на норми законів, що регулюють спірні правовідносини
та досліджені по справі докази.
Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в
Заріченському районі м. Суми залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Сумської області від 26 грудня 2005 року та
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22
березня 2006 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.
Судді: