Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Харченка В.В.

Гончар Л.Я.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скарги Збаразької МДПI на рішення Збаразького районного суду від 1 березня 2004 року та ухвалу  Апеляційного суду Тернопільської області від 18 травня 2004 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Збаразької МДПI.

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії Збаразької МДПI Тернопільської області.

В обгрунтування своїх вимог вказувала на те, що податкова інспекція відмовила їй зробити в паспорті відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, хоча вона через свої релігійні переконання офіційно звернулась до Ланівецького відділення Збаразької МДПI про відмову від ідентифікаційного номера присвоєного їй.

Просила суд зобов'язати Ланівецьке відділення Збаразької МДПI  внести в її паспорт відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі та операції без ідентифікаційного номера та визнати бездіяльність Ленівецького відділення Збаразької МДПI  Тернопільської області.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 1 березня 2004 року скарга ОСОБА_1 задоволена.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 18 травня 2004 року в задоволенні апеляційної скарги Збаразької МДПI відмовлено, рішення Збаразького районного суду 1 березня 2004 року залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, Збаразька МДПI звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Заявник в касаційній скарзі просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволені скарги.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а апеляційний суд обгрунтовано погодився з тим, що Законом України від 16 липня 1999 року №1003 були внесені зміни до Закону України"Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) . Відповідно до доповненої ч.2 ст.1 цього Закону для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Таким чином, названим Законом передбачено, що вказаний платник податків в рамках діючого законодавства вправі виконати конституційний обов'язок сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку. Тому, відмова податкового органу внести відповідні зміни в паспорт скаржниці не відповідає вимогам ч.2 ст. 1 Закону України"Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) , якою на податкові органи покладено обов'язок вносити такі записи.

Згідно з ч.3 ст.211 КАС України (2747-15) підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 211, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ,  колегія суддів, - 

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Збаразької МДПI Тернопільської області відхилити, а рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 1 березня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 18 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.