ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
"25" січня 2007 р. Справа № 32/201
К/с № К-11422/06
Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.
(суддя-доповідач)
перевіривши касаційні скарги: ДПI у Солом'янському районі м.
Києва та ДПА у м. Києві
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.09.2005р.
у справі № 32/201
за позовом ДПI у Солом'янському районі м. Києва
до ТОВ "Спільного Українсько-австрійсько-німецького
підприємства "Укрінтерцукор"
треті особи на стороні
позивача 1. Державне казначейство України
2. Міністерство фінансів України
3. ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України"
4. УДК у м. Києві
5. ДПА у м. Києві
про стягнення 210 032 726,01,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.06.2004р. у
справі № 32/201 позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.09.2005р. у справі № 32/201 рішення господарського суду м.
Києва від 09.06.2004р. скасовано повністю, прийнято нове рішення,
яким у позові Державній податковій інспекції у Солом'янському
районі м. Києва до ТОВ "Спільного
Українсько-австрійсько-німецького підприємства "Укрінтерцукор" про
стягнення 391 753 469,24 грн. відмовлено повністю, ухвалу
господарського суду м. Києва від 06.09.2004р. про забезпечення
позову у справі № 32/201 скасовано повністю, в задоволенні
клопотання про забезпечення позову відмовлено.
Справа розглядалась на підставі норм Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва
(надалі - позивач, ДПI у Солом'янському районі м. Києва)
звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною
скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 26.09.2005р. у справі № 32/201, в якій просить скасувати
постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.09.2005р. у справі № 32/201 та залишити в силі рішення
господарського суду м. Києва від 09.06.2004р. у вказаній справі.
Дана касаційна скарга мотивована порушенням господарським
судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального
права, а саме п.9 ч. 1 ст.105, ч. 2 ст.106, ст. 111 прим. 12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ч.4 ст. 4, ст. 17 Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
, ст. 1 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 2, п.11 ст.10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
Державна податкова адміністрація у м. Києві, теж, не
погоджуючись із судовим рішенням господарського суду апеляційної
інстанції, звернулась до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою в якій, мотивуючи порушеннями, що були допущені
Київським апеляційним господарським судом при прийняті
оскаржуваної постанови, а саме ст.2, п.8 ст.11, ст.10 Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, п.2
ст. 30 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
, ст. 24 Закону
України "Про державний бюджет України на 2004р.", ст.ст. 101-105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, просить
скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 26.09.2005р. у справі № 32/201 та залишити в силі рішення
господарського суду м. Києва від 09.06.2004р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.11.2005р. у
справі № 32/201 касаційні скарги Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києва та Державної податкової
адміністрації у м. Києві разом із матеріалами справи № 32/201
передані для розгляду Вищому адміністративному суду України.
Суддя-доповідач, перевіривши подані касаційні скарги у справі
№ 32/201, приходить до висновку про наявність підстав для відмови
у відкритті касаційного провадження у справі з огляду на наступне.
За визначенням термінів, що дається у статті 3 Кодексу
адміністративного судочинства України: ( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -
переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий
спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади,
орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа
або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень (пункт 1 частини першої);
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший
суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень (пункт 7 частини 1).
Таким чином, у контексті зазначених положень статті 3 цього
Кодексу, справою адміністративної юрисдикції, яку може бути
передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між
суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у
правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо
уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці
суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи
такого суб'єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли
суб'єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого
самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у
спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого
суб'єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених
нормами Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен
вирішуватись адміністративним судом.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, спірні
правовідносини виникли у зв'язку із наданням відповідачу кредиту
під гарантію Кабінету Міністрів України на користь консорціуму
банків АКА (ФРН) в рамках німецької кредитної лінії згідно з
умовами міжбанківської індивідуальної кредитної угоди від
14.06/28.06.1994р. № 5/0810/5694, на виконання якої між Державним
експортно-імпортним банком України та відповідачем була укладена
Кредитна угода від 06.07.1994р. № 17/04-96 про надання ТОВ
"Спільному Українсько-австрійсько-німецького підприємства
"Укрінтерцукор" кредиту на оплату експортного контракту. Крім
того, між Міністерством фінансів України від імені Кабінету
Міністрів України та ТОВ "Спільне
Українсько-австрійсько-німецького підприємство "Укрінтерцукор"
укладено Угоду "Про порядок відшкодування видатків державного
бюджету, які можуть виникнути внаслідок гарантійних зобов'язань
Кабінету Міністрів України". За змістом якої відповідач (як
позичальник) зобов'язувався, у разі виникнення витрат державного
бюджету на виконання гарантійних зобов'язань Кабінету Міністрів
України (Гаранта) по поверненню коштів, за рахунок яких надавався
кредит, відшкодувати такі витрати на умовах, викладених в угоді.
Зі змісту даних правовідносин вбачається, що останні носять
господарський характер, оскільки правовідносини, що пов'язують
вказаних суб'єктів, засновані на принципах диспозитивності,
рівності суб'єктів, жоден із них не уповноважений здійснювати
управлінські адміністративні функції по відношенню до іншого в
контексті укладеного договору.
За таких обставин, суддя-доповідач вважає, що дана справа не
відповідає наведеному вище нормативному визначенню
адміністративної справи.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.214 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суддя-доповідач відмовляє у
відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не
підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного
судочинства.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись нормативно-правовими
приписами п.1 ч.4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суддя-доповідач Вищого адміністративного суду
України приходить до висновку, що вказана справа не є справою
адміністративної юрисдикції, а тому не належить до розгляду в
порядку адміністративного судочинства, що є підставою для відмови
у відкритті касаційного провадження у справі по касаційним скаргам
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва та
Державної податкової адміністрації у м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд -
УХВАЛИВ:
1. У відкритті касаційного провадження по касаційним скаргам
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва та
Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2005р. у
справі № 32/201 - відмовити.
2 Касаційні скарги Державної податкової інспекції у
Солом'янському районі м. Києва та Державної податкової
адміністрації у м. Києві разом із матеріалами справи № 32/201
передати для розгляду Вищому господарському суду України за
підвідомчістю.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена в порядку, передбаченому главою 3 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М.