ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Харченка В.В., суддів: Васильченко
Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Матолича С.В., при секретарі
Білій - Грошко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в
порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом
приватного підприємства "Вікторія" до Джанкойської об'єднаної
державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових
повідомлень - рішень, за касаційною скаргою Джанкойської
об'єднаної державної податкової інспекції на рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2004
року та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 28 березня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від
20 грудня 2004 року залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 березня
2005 року, було задовлено позовні вимоги приватного підприємства
"Вікторія" до Джанкойської об'єднаної державної податкової
інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень.
Зазначені рішення вмотивовано тим, що позивачем було
правомірно віднесено до складу валових витрат суми, сплачені за
продукцію. Судами не було прийнято до уваги посилання відповідача
на відсутність доказів фактичної передачі продукції та
безтоварність угоди.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями Джанкойська ОДПI
звернулася з касаційною скаргою, у якій просить рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2004
року та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 28 березня 2005 року скасувати та прийняти рішення про
відмову у задоволені позовних вимог.
Касаційна скарга грунтується на неправильному застосуванні
судами норм матеріального права, зокрема норм статті 334
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та пункту 1.31 статті 1
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Зокрема скаржник стверджує, що обставина закупівлі
продукції позивачем належним чином не підтверджена, оскільки право
власності на продукцію виникає з моменту фактичного її отримання,
оскільки інше не передбачено укладеним між сторонами договором.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що суд касаційної інстанції
перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
На підставі доказів, зібраних по справі суд апеляційної
інстанції дійшов висновку про доведеність матеріалами справи
обставини отримання позивачем продукції - пляшок для пива та
безалкогольної продукції.
Зазначені обстав ини також підтверджено матеріалами справи,
зокрема актами закупівлі (а.с.57-68 т.1), накладними (а.с.69-80
т.1) та накладними на передачу зазначеної продукції позивачем
(а.с. 86- 147 т.1).
Як випливає з вказаних доказів позивач отримав право
власності на 235.821 пляшок вартістю 40795,68грн., у подальшому
розпорядився цим майном -повернув тару, як заставну, за договорами
поставки пиво-безалкогольної продукції від 12 квітня 2001 року з
СПД ФО Шаля I.С. і від 2 січня 2003 року з ТОВ "Сакський завод
мінеральних вод".
Доводи відповідача про те що суб'єкт підприємницької
діяльності - Iванова Л.А. не мала документів про придбання тари і
не проводила у бухгалтерському і податковому обліку операції з
продажу позивачу пляшок судами першої та апеляційної інстанцій
обгрунтовано було відхилені, з огляду на те, що контрагент
знаходилась на спрощеній системі оподаткування, до
відповідальності за порушення оподаткування не притягалася.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та
апеляційної інстанцій про те, що недоліки у бухгалтерському та
податковому обліку контрагентів позивача не можуть бути підставою
для відповідальності позивача.
Касаційна скарга не містить інших обгрунтувань, ніж невірна
оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення, а рішення Господарського суду
Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2004 року та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 березня
2005 року- без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий /підпис/ В.В.Харченко
Судді /підпис/ Н.В.Васильченко
/підпис/ Л.Я. Гончар
/підпис/ О.О.Кравченко
/підпис/ С.В.Матолич
З оригіналом вірно
суддя Н.В.Васильченко