Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого  Смоковича М.I.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за  позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Житомирській області (далі - ДПА в Житомирській області)  та Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України) про встановлення доплати 50 % суми пенсії, перерахунок пенсії та стягнення заборгованості за останні три роки, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Житомирської області від 09 серпня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ДПА в Житомирській області та ДПА України про встановлення доплати 50% суми пенсії, яка повинна була бути встановлена під час проходження служби, перерахунок призначеної пенсії та стягнення заборгованості за останні три роки.

Вимоги обгрунтовував тим, що до 3 серпня 1998 року проходив службу в ДПА України в Житомирській області. Указом Президента України № 926 від 4 жовтня 1996 (926/96) року було передбачено встановлення доплати в poзміpі від 25 до 50% належної йому суми пенсії. Проте така доплата йому встановлена не була і не включена при обрахуванні розміру пенсії.

Просив суд встановити йому доплату в poзміpі 50%, яка мала бути йому нарахована під час проходження служби, зобов'язати ДПА України в Житомирській області перерахувати йому пенсію з врахуванням вказаної доплати та виплатити різницю недоплаченої пенсії за останні три роки.

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 06 червня 2006 року позовні вимоги задоволено частково,  встановлено  ОСОБА_1.  доплату  до  заробітної  плати  за  посадою,  яку  він  обіймав  перед  звільненням  з  органів  податкової  служби, у  poзміpі  50%  суми  пенсії,  яка  могла  бути  нарахована, зобов'язано  ДПА  України  перерахувати  розмір  пенсії, яка  повинна  виплачуватись  позивачеві  з  урахуванням  вищезгаданої доплати,  починаючи  з  1  березня  2003  року,  а  також  провести розрахунок  різниці  недоплаченої  пенсії  за  пepіод  з  1  березня 2003  року  по  день  вступу  рішення  в  законну  силу,  зі  стягненням різниці  на  користь  позивача.  В  задоволенні решти  вимог  відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 09 серпня 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволені позовної заяви відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно частини першої статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією в складі трьох суддів.

Відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року №1573/99 (1573/99) "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" із змінами і доповненнями Державна податкова адміністрація України відноситься до центральних органів виконавчої влади.

Отже, адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Державної податкової адміністрації України, повинні розглядатися в суді першої інстанції колегією в складі трьох суддів.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що даний спір розглянутий в суді першої інстанції суддею одноособово. Тобто, справу розглянуто неповноважним складом суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд апеляційної інстанції скасовує постанову чи ухвалу суду і направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

Зазначених обставин та процесуальних норм не врахував апеляційний суд під час розгляду справи та ухвалення оскаржуваної постанови.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

З огляду на викладене, ухвалені рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду міста Житомира від 06 червня 2006 року та Постанову Апеляційного суду Житомирської області від 09 серпня 2006 року по даній справі скасувати з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.