ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого - судді Цуркана М.I.
суддів: Гуріна М.I., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.,
Ліпського Д.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за скаргою ОСОБА_1
на неправомірну відмову Миколаївського обласного військового
комісаріату в перерахунки раніше призначеної пенсії за його
касаційною скаргою на рішення Центрального районного суду
м.Миколаєва та на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області
від 12 листопада 2004 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про
визнання неправомірною відмову Миколаївського обласного
військового комісаріату в перерахунки призначеної пенсії та просив
зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням
підвищення посадового окладу на підставі ст. 63 Закону України
"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
деяких інших осіб" ( 2083-12 ) (2083-12)
, постанови КМУ №393 від 17 липня
1992 ( 393-92-п ) (393-92-п)
року і п.1 постанови КМУ №1576 від 25 жовтня
2002 ( 1576-2002-п ) (1576-2002-п)
року.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20 квітня
2005 року залишено без змін рішення Центрального районного суду
м.Миколаєва від 12 листопада 2004 року, яким в задоволені позову
відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач
звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який
направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду
України. В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення
суду першої та апеляційної інстанції, постановити нове судове
рішення про задоволення позовних вимог, оскільки суд апеляційної
інстанції неправильно застосував норми матеріального та
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної
скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової
оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів приходить до висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та
скасування ухвалених по справі судових рішень.
Відповідно до ч.3 ст. 43 вищевказаного Закону / в редакції
яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/, пенсії особам
офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам,
які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей
обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців,
осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм
пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи
спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки
за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у
порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня
1992 року № 393 ( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги
років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам
офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям
надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та
членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового
забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед
звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної
надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового
забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і
науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Щодо нової редакції ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де
йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення
за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається
оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну
надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового
забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах,
встановлених законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону
України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про
пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і
рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"
( 51-15 ) (51-15)
, який передбачає право на перерахунок пенсії з
урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають
чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої сили.
Позивач неправильно зортлумачив п.1 постанови КМУ №1576 від
25 жовтня 2002 ( 1576-2002-п ) (1576-2002-п)
року. За змістом вказаного
нормативного акту з 1 січня 2003 року підвищувався розмір раніше
призначеної пенсії тим військовослужбовцям, у складі пенсії яких
немає додаткових видів грошового забезпечення або іх розмір
меньший 10 відсотків грошового забезпечення. При цьому, підвищення
пенсії повинно відбуватися шляхом врахування або збільшення
зазначених додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 10
відсотків відповідних окладів за посадою, військовим чи
спеціальним званням та відсоткової надбавки за вислугу років, що й
було зроблено відповідачем при здійснені перерахунку пенсії.
Тому, посилання позивача на помилковість висновків судів щодо
правильності проведеного відповідачем перерахунку пенсії є
безпідставним.
Також, є правильним висновок судів про те, що відповідно до
порядку разрохунку надбавок, відповідно до абзаца п'ятого п.7
Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393
( 393-92-п ) (393-92-п)
"Про порядок обчислення вислуги років, призначення та
виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу,
прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового
складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", розмір
надбавок визначається одноразово, оскільки він залежить від умов
проходження служби та грошового утримання конкретної особи.
Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з
дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія
суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без
задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст.254 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення апеляційного
суду Миколаївської області від 20 квітня 2005 року та рішення
Центрального районного суду м.Миколаєва від 12 листопада 2004 року
по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну відмову
Миколаївського обласного військового комісаріату в перерахунки
раніше призначеної пенсії - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : М.I. Цуркан
СУДДI : М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко
Д.В. Ліпський