ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.I.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі МіненкоI.М..,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу
Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів на постанову Луганського апеляційного господарського
суду від 10.01.2006р. по справі за позовом Луганського обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного
підприємства "Свердловантрацит" про стягнення штрафних санкцій в
розмірі 618 556, 45грн,-
встановила:
Рішенням господарського суду Луганської області від
10.10.2005р. було відмовлено в задоволенні позову Луганського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до
Державного підприємства "Свердловантрацит" (далі - ДП
Свердловантрацит") про стягнення штрафних санкцій в розмірі 618
556, 45грн за незайняті інвалідами робочі місця у 2002 та 2003
роках.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
10.01.2006р. апеляційну скаргу Луганського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів було залишено без задоволення,
а рішення господарського суду Луганської області від 10.10.2005р.
залишено без змін.
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів подало касаційну скаргу, в якій просить постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 10.01.2006р.
скасувати та прийняти нове рішення, яким задовільнити позовні
вимоги.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції
було встановлено, що 29.04.2005р. Луганське обласне відділення
Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом
до ДП "Свердловантрацит" про стягнення штрафних санкції в розмірі
618 556, 45грн. за порушення відповідачем положень Закону України
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
( 875-12 ) (875-12)
, яке виразилося в тому, що в 2002-2003 роках відповідач
не проінформував про вакантні робочі місця для працевлаштування
інвалідів. Відповідачем не були вчиненні певні дії щодо творення і
атестації робочих місць для інвалідів та надіслання про це
інформації міському центру зайнятості Луганського обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Надані звіти форми
3-ПН про наявність вакантних робочих місць та потребу в
працівниках не містили відомостей стосовно вільних робочих місць
для інвалідів.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
для підприємств
(об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і
господарювання встановлюється норматив робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох
відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників
облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у
кількості одного робочого місця.
Згідно пункту 5 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314 ( 314-95-п ) (314-95-п)
підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для
інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують
центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та
відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення
(пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
підприємства
(об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю
утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів,
незалежно від форми власності і господарювання, де кількість
працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом,
передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку
сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту
інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі
середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в
об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не
зайняте інвалідом.
Частиною 6 статті 20 вищевказаного Закону передбачено, що
порядок і терміни сплати підприємствами (об'єднаннями), установами
і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального
захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів
затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями),
установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду
соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання
цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 28.12.2001р. № 1767 ( 1767-2001-п ) (1767-2001-п)
, передбачено, що штрафні
санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня
року, що настає за звітним.
Оскільки статтею 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, яка містить перелік загальнодержавних
платежів та зборів, санкції передбачені Законом України " Про
основи соціального захисту інвалідів в Україні" не відносяться то
суди дійшли вірного висновку, про те що в даному випадку мають
місце адміністративно - господарські санкції.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
адміністративно-господарські санкції можуть бути
застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з
дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня
порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил
здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених
законом.
Отже, відповідно до вищенаведеного законодавства,
15.04.2003р. та 15.04.2004р. для ДП "Свердловантрацит" розпочався
перебіг позовної давності за несплачені штрафні санкції за
невиконання вимог Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
у 2002 та 2003 роках,
відповідно. Згідно норм Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
15.04.2004р. та 15.04.2005р. строки застосування до відповідача
адміністративно - господарських санкції скінчилися, а тому
звернення Луганського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів до суду 29.04.2005р. було проведено з порушенням
цих строків.
Таким чином судами першої та апеляційної інстанції правова
оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід
залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись ст.ст. 212, 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а
постанову Луганського апеляційного господарського суду від
10.01.2006р. по справі за позовом Луганського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства
"Свердловантрацит" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 618
556, 45грн - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I.Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга