ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Проценко О. О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну
скаргу управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі
Київської області на рішення Кагарлицького районного суду від 26
грудня 2003 року та рішення апеляційного суду Київської області
від 16 березня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області
про скасування рішення управління Пенсійного фонду та стягнення
незаконно утриманих коштів і моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У травні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до
УПФ України у Кагарлицькому районі Київської області про
скасування рішення та стягнення незаконно утриманих коштів і
моральної шкоди.
Рішенням Кагарлицького районного суду від 26 грудня 2003 року
позов задоволено частково. Визнано рішення УПФ України у
Кагарлицькому районі Київської області від 23.02.2003 року про
утримання з пенсії ОСОБА_1. 383 грн. 64 коп. недійсним. Стягнуто з
УПФ України у Кагарлицькому районі Київської області утримані з
пенсії ОСОБА_1. 296 грн. та 1025 грн. відшкодування моральної
шкоди.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 16 березня
2004 року рішення Кагарлицького районного суду від 26 грудня 2003
року в частині стягнення з УПФ України у Кагарлицькому районі
Київської області на користь ОСОБА_1. 1025 грн. моральної шкоди
скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено
ОСОБА_1 в позові до УПФ України у Кагарлицькому районі Київської
області про стягнення моральної шкоди. В решті рішення суду
залишене без змін.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга УПФ
України у Кагарлицькому районі Київської області, в якій ставиться
питання про скасування рішення судів першої та апеляційної
інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга УПФ України у Кагарлицькому районі Київської
області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та
апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у
справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і
не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
для зміни чи
скасування судових рішень.
Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що оскільки
пенсійне законодавство, яке регулює дані правовідносини,
відшкодування моральної шкоди не передбачає, та позивачкою не
доведено факту заподіяння такої шкоди з вини відповідача, то
рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Керуючись статтями 215, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у
Кагарлицькому районі Київської області залишити без задоволення, а
рішення Кагарлицького районного суду від 26 грудня 2003 року та
рішення апеляційного суду Київської області від 16 березня 2004
року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду
України у Кагарлицькому районі Київської області про скасування
рішення управління Пенсійного фонду та стягнення незаконно
утриманих коштів і моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
Судді С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
З оригіналом згідно суддя Гаманко О. I.