№ К-14786/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.I., Рибченка А.О.,
Федорова М.О.
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
Павлушку Р.С.
касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Кривому Розі
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 27.01.2006 р.
у справі № А38/246 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Корпорація Аркада"
до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у
м. Кривому Розі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від
21.11.2005 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 27.01.2006 р., позов
задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові
повідомлення-рішення Центральної МДПI у м. Кривому Розі від
02.09.2005 р. № 0002592340/0 про визначення ТОВ "Корпорація
"Аркада" податкового зобов'язання за платежем з податку на
прибуток у сумі 301 334,30 грн., в тому числі 224 987,00 грн. -
основний платіж та 76 347,30 грн. - штрафні санкції та №
0002612340/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання за
платежем з ПДВ в сумі 222 477,00 грн., в тому числі 150142,00
грн. - основний платіж та 72 335,00 грн. - штрафні санкції.
Судові рішення вмотивовані висновком судів попередніх
інстанцій про безпідставне збільшення контролюючим органом валових
доходів позивача за I,II та IУ квартали 2004 року, I,II квартали
2005 року на загальну суму 874 631,00 грн., як безнадійної
заборгованості, при відсутності у позивача такої заборгованості;
про помилкову оцінку товарів вартістю 10 630,00 грн., придбаних у
ВАТ "Кривбасрудоремонт", доходом як безоплатно наданих, тоді як
умови договору купівлі-продажу від 29.01.2004 р. № 171/2004
передбачають платне придбання позивачем товарів; спростуванням
розрахунком позивача суми валових витрат за 2004 рік доводів
контролюючого органу про завищення валових витрат на 8 365,00 грн.
вартості бензину, використаного у зв'язку з експлуатацією
легкових автомобілів, та завищення на 39 681,00 грн. убутку
вартості товарів та матеріалів; підтвердженням податкового
кредиту, сформованого позивачем за вересень 2004 року, в сумі 1
167,00 грн. податковою накладною № 32 від 30.09.2004 р. на
випискою з банківського рахунку позивача про перерахування на
користь ТОВ "Ельбрус" передплати в сумі 7 000,00 грн. за придбаний
товар; недоведенням контролюючим органом факту заниження ціни
послуг з оренди, наданих позивачем пов'язаній особі, порівняно із
звичайними цінами, наявності у позивача кредиторської
заборгованості перед ПП "Балі" в сумі 169 548,00 грн. та
правомірним нарахуванням позивачем амортизаційних відрахувань в
загальній сумі 62 242,00 грн. на вартість проведеного ремонту
основних засобів та на вартість основних засобів 4 групи.
В касаційній скарзі Центральна МДПI у м. Кривому Розі просить
скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове
рішення про відмову в позові. посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права,
зокрема, підпункту 8.1.3 пункту 8.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2
ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, частин 3 і 4 ст.161 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення як необгрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 159 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
судове рішення повинно
бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом
відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм
процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на
підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній
справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в
судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 86 цього Кодексу встановлено, що суд оцінює
докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що
грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та
об'єктивному дослідженні.
Вимоги наведених норм процесуального права не були, однак, в
повній мірі дотримані судами попередніх інстанцій.
Так, однією з підстав для донарахування позивачу податкових
зобов'язань за платежем з податку на прибуток та ПДВ згідно
спірних податкових повідомлень-рішень за висновком контролюючого
органу, викладеним в акті перевірки від 25.08.2005 р., слугувала
наявність у позивача безнадійної заборгованості, по якій минув
строк позовної давності, в загальній сумі 874 631,00 грн., яка
відповідно до підпунктів 12.1.2, 12.1.5 пункту 12.1 ст.12 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
підлягає включенню до валових доходів. При цьому контролюючий
орган виходив із того, що суми дебіторської та кредиторської
заборгованостей з датами виникнення з квітня 2001 року,
підтверджені позивачем станом на 01.03.2004 р. / додаток № 2 до
акту перевірки /,згідно документів первинного обліку погашені не
були.
До матеріалів справи залучений зазначений додаток до акту
перевірки з переліком заборгованостей, їх сум, дат виникнення в
розрізі дебіторів та кредиторів.
Правильне вирішення спору вимагало з'ясування в судовому
процесі обставин щодо наявності у позивача заборгованості за
вказаними в цьому додатку дебіторами та кредиторами, дат
виникнення цих заборгованостей та строків їх погашення відповідно
до умов цивільно-правових угод, за якими вони виникли. Судами
попередніх інстанцій зазначені обставини проте встановлені не
були, а в обгрунтування висновку про відсутність у позивача
безнадійної заборгованості в сумі 874 631,00 грн. суди попередніх
інстанцій послалися на відсутність в акті перевірки вказівки на
документи первинного обліку позивача.
Встановлений частиною 2 ст.71 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування
правомірності свого рішення разом з тим не нівелює закріплені
статтею 11 цього Кодексу такі принципи судового процесу по
адміністративній справі, як змагальність, диспозитивність та
офіційне з'ясування всіх обставин у справі.. Частинами 3 та 4 цієї
статті передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи,
необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо
виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд
повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати
докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку
суду, не вистачає.
Обгрунтовуючи зменшення за наслідками перевірки на 39681,00
грн. суми валових витрат, задекларованих позивачем за 2004 рік як
убуток балансової вартості товарів та матеріалів, відповідач
посилався на дані головної книги ТОВ "Корпорація "Аркада". Суд же,
вважаючи такий довід відповідача необгрунтованим, послався на
розрахунок валових витрат, наданий позивачем / т.1, а.с.126 /.При
цьому суд не звернув увагу на те, що вказаний розрахунок
стосується валових витрат лише за I квартал 2004 року, тоді як
згідно акту перевірки позивач завищив валові витрати на 39681,00
грн. за 2004 рік в цілому, і таке завищення мало місце як в I
кварталі, так і за результатами I півріччя, 9 місяців і року /
т.1, а.с.23,24 /.
Вказаний розрахунок на містить посилань на документи
первинного обліку чи звітності, крім декларації, а тому посилання
суду на те, що вказаний розрахунок перевірений в судовому процесі
непереконливе, як не підтверджене ніякими доказами.
Згідно акту перевірки зменшення позивачу нарахованих
амортизаційних відрахувань контролюючий орган пов'язував, зокрема,
з нарахуванням позивачем амортизації на вартість основних засобів,
які не використовуються позивачем у господарській діяльності /
т.1, а.с.24 /.
Суд, визнаючи правомірним нарахування позивачем
амортизаційних відрахувань в період, що перевірявся, по основних
фондах, які відносяться до 4 групи, разом з тим вказав серед таких
фондів дитячі машинки, пилососи, телевізори. Згідно ж абзацу
першого підпункту 8.2.1 пункту 8.2 ст.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
необхідною
ознакою матеріальних цінностей, як основних фондів, є їх
призначення для використання у господарській діяльності платника
податку.
Яким чином вказані матеріальні цінності відповідають
зазначеній ознаці, суд, однак, не вмотивував.
Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин
справи, про що зазначено вище, призвело до прийняття неправильних
судових рішень, а відтак останні відповідно до ст.ст.220, 227 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
підлягають скасуванню з направленням справи на
новий розгляд суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід
взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені
чинним процесуальним законодавством заходи для всебічного, повного
й об'єктивного встановлення обставин справи, зокрема, в разі
необхідності призначення по справі судово-бухгалтерської
експертизи, та в залежності від встановленого і у відповідності із
законом вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Центральної міжрайонної державної податкової
інспекції у м. Кривому Розі задовольнити частково, скасувати
ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
27.01.2006р. та постанову господарського суду Дніпропетровської
області від 21.11.2005р., а справу направити на новий розгляд до
господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Голубєва Г.К.
Костенко М.I.
Рибченко А.О.
Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.