Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів:  Бутенка В.I.,

Сороки М.О. (доповідача),

Штульмана I.В.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи  за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Котовської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПI),

встановила:

У січні 2003 року скаржниця звернулась до суду із скаргою на бездіяльність ОДПI. Свої вимоги мотивувала тим, що вона звернулась із заявою до відповідача, у якій зазначала, що згідно своїх релігійних переконань і на підставі ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) відмовляється від присвоєного їй проти волі ідентифікаційного номера та просила ліквідувати цей номер і залишити за нею  раніше встановлену форму обліку платників податків та обов'язкових платежів, але в задоволенні її заяви було відмовлено. Вважаючи зазначені дії суб'єкта оскарження незаконними, такими, що порушують її конституційні права, просила задовольнити скаргу.

Рішенням Котовського районного суду від 1 липня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2004 року, скаргу задоволено. Зобов'язано ОДПI зробити в паспорті ОСОБА_1 відмітку про те, що вона має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера. Зобов'язано ОДПI подати інформацію в ДПА України про виключення ОСОБА_1 з державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

У касаційній скарзі ОДПI, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України (2747-15) , колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а рішення Котовського районного суду від 1 липня 2003 року і  ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і оскарженню не підлягає.

Судові рішення Вищого адміністративного суду України, які ухвалені в порядку касаційного провадження, можуть бути оскаржені лише за винятковими обставинами - з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права; визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання України - протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.