ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Кравченко О.О., суддів: Васильченко
Н.В., Голубєвої Г.К., Матолича С.В., Костенка М.I.,, при
секретарі Мельник I.М., за участі представника ДПI у Київському
районі Поваляєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому
засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу
за позовом малого спільного підприємства у формі товариства з
обмеженою відповідальністю "Фірма Янтарь" до Державної податкової
інспекції у Київському районі міста Донецька про визнання
недійсними рішень та податкових вимог, за касаційною скаргою
малого спільного підприємства у формі товариства з обмеженою
відповідальністю "Фірма Янтарь" на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 18 квітня 2005 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21 лютого
2005 року позовні вимоги малого спільного підприємства у формі
товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Янтарь" до
Державної податкової інспекції у Київському районі міста Донецька
про визнання недійсними рішень та податкових вимог було задоволено
повністю, визнано недійсними рішення про застосування фінансових
санкцій від 22.09.2004р. № 0004312343/0-19401/10/23-313, податкові
вимоги від 03.11.2004р. № 1/119823114/10/24-013, від 28.12.04р. №
142126799/10/24-013.
Вказане рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що
відповідачем не було доведено вчинення позивачем порушення вимог
Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
,
зокрема відсутності у місці торгівлі завірених постачальником
копій декларації максимальної вартості цигарок "Dunhіll".
В частині задоволення позову про визнання недійсними
податкових вимог суд першої інстанції виходив з того, що
направлення податкових вимог податковим органом передбачено тільки
для податків, визначених Законом України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Оскаржуваною постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 18 квітня 2005 року рішення
Господарського суду Донецької області від 21 лютого 2005 року
скасовано в частині задоволення позову про визнання недійсним
рішення про застосування фінансових санкцій від 22.09.2004р. №
0004312343/0-19401/10/23-313 та прийнято рішення про відмову у
позові в цій частині.
Постанова суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що
відсутність копії декларації максимальної вартості тютюнових
виробів належним чином підтверджена матеріалами справи. Зокрема
суд апеляційної інстанції послався на те, що акт перевірки та
додатки до нього співробітники позивача підписали без зауважень
стосовно визначення наявності декларації у місці торгівлі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ
"Фірма Янтарь" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18
квітня 2005 року скасувати, рішення Господарського суду Донецької
області від 21 лютого 2005 року залишити без змін.
Касаційна скарга вмотивована порушення судом апеляційної
інстанції норм матеріального права, зокрема статті 13 Закону
України "Про державну податкову службу" ( 509-12 ) (509-12)
.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
встановлено, що суд касаційної інстанції
перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової
оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази,
встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були
встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу.
На підставі доказів, зібраних по справі суд апеляційної
інстанції дійшов висновку про доведеність відсутності декларацій у
місці торгівлі, а вищезазначена процесуальна обмеженість прав суду
касаційної інстанції не дає змоги досліджувати докази та
встановлювати обставини наявності чи відсутності декларації в
момент перевірки.
Скаржником не зазначено у чому саме полягає порушення судом
апеляційної інстанції норм статті 13 Закону України "Про державну
податкову службу".
Абзацом 17 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
визначено, що встановлення максимальних
роздрібних цін на підакцизні товари здійснюється виробниками або
імпортерами цих товарів шляхом декларування таких цін.
У відповідності до абзацу 24 ст.6 Декрету Кабінету Міністрів
України "Про акцизний збір" ( 18-92 ) (18-92)
у суб'єкта підприємницької
діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами,
на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту,
у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути
розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних
декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що
були подані їх виробником або імпортером до центрального органу
державної податкової служби України або центрального органу
державної митної служби України.
Відповідно до абзацу п'ятого ч.2 ст.17 Закону України "Про
державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового,
коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і
роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим
ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами без наявності ліцензій або за відсутності у місці
торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних
декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби,
які продаються у такому місці торгівлі, до суб'єктів
підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у
вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії
товару, але не менше 1700 гривень.
У відповідності до вищевикладених норм до скаржника було
правомірно застосовано фінансові санкції.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає,
що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про
відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу малого спільного підприємства у формі
товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Янтарь" залишити
без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 18 квітня 2005 року - без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її оголошення, і
оскарженню не підлягає, крім, як з підстав, у порядку та у строки,
передбачені ст.ст.237-239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий О.О.Кравченко
Судді Н.В. Васильченко
Г.К.Голубєва
С.В.Матолич
М.I.Костенко