ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇН
17 січня 2007 р. м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого -судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Чалого
С.Я.
при секретарі - Деревенського I.I.
за участю: ОСОБА_1, представників Охтирської міжрайонної
державної податкової інспекції Сумської області Стрільченко С.М.
та Педько I.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду касаційну Охтирської міжрайонної державної податкової
інспекції Сумської області скаргу на рішення господарського суду
Сумської області від 30 листопада 2004 року та постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005
року по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 до Охтирської міжрайонної державної
податкової інспекції Сумської області про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2004 року суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Охтирської
міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: НОМЕР_1 від
06.05.2004 р. по податку на додану вартість на суму 35055 грн.. з
яких основний платіж 23370 грн., штрафні санкції 11685 грн. та
НОМЕР_2 від 06.05.2004 р. по податку на прибуток в сумі 8435,15
грн.; НОМЕР_3 від 01.07.2004 р. по податку на прибуток в сумі
8435,15 грн. та НОМЕР_4 від 01.07.2004 р. по податку на додану
вартість в сумі 18174 грн., з них: 12116 грн. - основного платежу
та 6058грн.- штрафних санкцій.
_____________________________________________________________
Справа № К-8917/06 Доповідач: Леонтович К.Г.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що оскаржувані
податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. В судовому
засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати
недійсним податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 від 01.07.2004 р.
по податку на додану вартість в сумі 18174 грн..
Рішенням господарського суду Сумської області від 30
листопада 2004 року, залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 9 лютого 2005 року,
заявлений позов задоволений, визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення НОМЕР_4 від 01.07.2004 р. по податку на
додану вартість в сумі 18174 грн..
Не погоджуючись з рішенням господарського суду та
постановою апеляційного господарського суду Охтирська міжрайонна
державна податкова інспекція Сумської області подала касаційну
скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та
апеляційної інстанції, які прийняті з порушенням норм
матеріального та процесуального права.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що на
підставі планової та позапланової перевірки
фінансово-господарської діяльності позивача за період з
01.05.2001 р. по 31.12.2003 р. на підставі Актів відповідно від
05.05.2004 р. та 01.07.2004 р. податковою інспекцією було
прийняте спірне податкове повідомлення-рішення по податку на
додану вартість в сумі 18174 грн., з них: 12116 грн. - основного
платежу та 6058грн.- штрафних санкцій. Згідно вказаних актів
Кутіщевим збільшена сума податкового зобов'язання в жовтні місяці
2001 р. на 12116 грн., що і стало підставою для відповідача по
донарахуванню позивачу податку на додану вартість на вказану
суму.
Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до
обгрунтованого висновку про визнання недійсним спірного
податкового повідомлення-рішення.
Так, аналізуючи Акти перевірки відповідно від 05.05.2004 р.
та 01.07.2004 р. (а.с.20,35), в яких податкова інспекція
констатує, що позивачем занижено суму податку на додану вартість
за жовтень 2001 р. на 12116 грн., апеляційний суд прийшов до
правильних висновків, що якщо мало місце заниження суми податку на
додану вартість, то не можуть виникнути податкові зобов'язання по
податку на додану вартість на вказану суму.
Крім того, відповідно довідки податкової інспекції від
30.07.2003 р. про результати перевірки Кутіщева з питань
обгрунтованості заявленої до відшкодування суми податку на додану
вартість за жовтень 2001 р. встановлено від'ємне значення по
податку на додану вартість за вказаний період в розмірі 12424
грн., тобто відповідачем за жовтень 2001 р. не встановлені
порушення позивачем по порядку сплати та заявлення до
відшкодування суми податку на додану вартість.
Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм
матеріального та процесуального права безпідставні і не
спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, при
прийнятті рішень судами не допущено порушення норм матеріального і
процесуального права, які б могли призвести до неправильного
вирішення справи.
У відповідності зі ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції
залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -
без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної
інстанцій не допустили порушень норм матеріального і
процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні
процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230,231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів
Вищого адміністративного суду України, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Охтирської міжрайонної державної податкової
інспекції Сумської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 30 листопада
2004 року та постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 9 лютого 2005 року залишити без змін,
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді: підписи
З оригіналом згідно:
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.Г.Леонтович