ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     17 січня 2007 року м. Київ
 
     Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
 
     Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
 
     Суддів - Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Маринчак  Н.Є.,  Чалого
С.Я.
 
     При секретарі - Деревенському I.
 
     розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою
ТОВ "Вікон ЛТД" на постанову апеляційного господарського суду  від
16.12.2005р. у справі за позовом ТОВ  "Вікон  ЛТД"  до  ДПI  у  м.
Херсоні,  ТОВ  "   Приорітет",   Управління   Держказначейства   в
Херсонській  області,  3-тя  особа  -  КП  "Сервіс-опт",  Виконком
Херсонської міської ради, про стягнення коштів, -
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
     Позивач ТОВ "Вікон ЛТД" звернулося до суду з позовною  заявою
про стягнення з ДПI  у  м.  Херсоні  2  950  грн.  65  коп.  та  з
управління Держказначейства 29  224  грн.  35  коп,  в  зв"язку  з
визнанням рішенням суду договору купівлі-продажу  нерухомості  від
04.07.2002р. недійсним.
 
     Рішенням  господарського   суду   Херсонської   області   від
17.10.2005р.задоволені  позовні  вимоги   ТОВ   "Вікон   ЛТД"   до
управління  Держказначейства  України  в  Херсонській  області,  в
задоволенні позову до  ТОВ  "  Приорітет"  та  ДПI  у  м.  Херсоні
відмовлено.
 
     Постановою Запорізького апеляційного господарського суду  від
16.12.2005р.  апеляційна  скарга  ДПI  у  м.  Херсоні  задоволена,
рішення господарського суду Херсонської області  від  17.10.2005р.
скасоване, в задоволені позову відмовлено.
 
     Не  погоджуючись  з  постановою   Запорізького   апеляційного
господарського суду,  ТОВ  "Вікон  ЛТД"  звернулося  з  касаційною
скаргою до Вищого адміністративного суду України, у  якій  просить
скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського  суду
від 16.12.2005р., залишити  в  силі  рішення  господарського  суду
Запорізької області від  17.10.2005р.,  посилаючись  на  порушення
норм матеріального права.
 
     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Як встановлено матеріалами справи, через  Херсонську  товарну
біржу "Алмаз" 04.07.2002р. ТОВ "Вікон ЛТД", на  підставі  договору
купівлі-продажу, придбав  вартістю  32  175  грн.  частину  складу
літера "С" загальною площею 348, 2  кв.м.,  який  розташований  за
адресою м. Херсон, вул.. Некрасова, 2.ж
 
     Продавцем за зазначеним договором виступала ДПI у м. Херсоні,
яка  діяла  через  брокерську  контору  №  7,  що   належить   ТОВ
"Приорітет"  на  підстав  договору  доручення  №  12,   укладеного
04.03.2002р. між ДПI у м. Херсоні та Товарною біржею.
 
     Платіжними дорученнями № 501 від 18.03.2002р. та №  1152  від
02.07.2002р.  позивач  перерахував  на  рахунок  ТОВ   "Приорітет"
вартість придбаної частини складу - 32 175 грн.
 
     Згідно платіжного доручення №  32  від  08.07.2002р.  грошові
кошти у сумі 30 566,  25  грн.  перераховані  ТОВ  "Приорітет"  на
рахунок № 34120999900002, з них грошові кошти на суму 29  224,  35
грн. були  спрямовані  на  погашення  податкового  боргу  ДКП  ТВФ
"Плодовочторг", а сума у розмірі  2  950,  65  грн.  витрачена  на
організацію та проведення публічних торгів.
 
     Рішенням  господарського   суду   Херсонської   області   від
10.04.2003р. по справі № 4/139-ПС, яке вступило  в  законну  силу,
договір купівлі-продажу  від  04.07.2002р.  визнано  недійсним  на
підставі статті 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
     Частина 2 статті 48 Цивільного  кодексу  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          (
Кодекс втратив чинність  на  підставі  Кодексу  від  16.01.2003р.)
передбачає, що за недійсною угодою  кожна  із  сторін  зобов"язань
повернути другій стороні все отримане за угодою. А як зазначено  в
пункті 2 Постанови Пленуму Верховного  Суду  України  "Про  судову
практику у справах про визнання угод  недійсними"  ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
        
застосування  реституції  між  сторонами  недійсного  договору   є
обов"язком суду, який визнав угоду недійсною.
 
     Рішенням  господарського   суду   Херсонської   області   від
10.04.2003р. у справі № 4/139-ПС реституційні наслідки застосовані
не були. Посилаючись на ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         ТОВ "Вікон
ЛТД"  подано  позов  про  повернення  із  Державного  бюджету   та
стягнення з ДПI коштів.
 
     Суд апеляційної інстанції  дійшов  правильного  висновку,  що
частина 2 статті  48  ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          не  є  підставою  для
звернення до суду з такою вимогою  в  порядку  окремого  позовного
провадження.
 
     Також суд апеляційної інстанції дійшов  правильного  висновку
про те, що ухвалюючи судове  рішення  про  повернення  із  бюджету
коштів про стягнення з податкового органу, місцевим  господарським
судом не враховано,  що  кошти,  отримані  ДПI  у  м.  Херсоні  за
договором  купівлі-продажу  частини  складу  були  спрямовані   на
погашення    податкового    боргу    ДКП    ТВФ    "Плодовочторг",
правонаступником   якого   є   Міське   комунальне    підприємство
"Сервіс-опт".
 
     Спеціальним законом з питань оподаткування,  який  установлює
порядок погашення зобов"язань юридичних або  фізичних  осіб  перед
бюджетами та державними цільовими  фондами  з  податків  і  зборів
(обов"язкових платежів), є Закон України  "Про  порядок  погашення
зобов"язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними
цільовими фондами" ( 2181-15 ) (2181-15)
         від  21.12.2000р.  №  2181-III.  За
змістом Закону, заяви можуть  бути  подані  платником  податку,  і
повернення  надміру  сплачених  податків,  зборів  
( обов"язкових платежів)
або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами.
 
     Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов правильного
висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
 
     Відповідно  до  ч.  3  ст.  211   Кодексу   адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         підставами касаційного  оскарження
є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
 
     Доводи касаційної скарги не дають підстав  для  висновку,  що
апеляційним судом при  розгляді  справи  допущені  порушення  норм
матеріального чи процесуального права,  які  передбачені  статтями
225-229 Кодексу адміністративного судочинства України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
.
 
     Оскаржуване  судове  рішення  ухвалено  з  додержанням   норм
матеріального і процесуального права.
 
     Керуючись ст.. 220, 221, 224, 231  Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         , колегія суддів, -
 
     У Х В А Л И Л А :
 
     Касаційну скаргу ТОВ " Вікон ЛТД" залишити без задоволення, а
постанову апеляційного господарського суду від 16.12.2005р  -  без
змін.
 
     Ухвала набирає чинності з моменту проголошення  і  оскарженню
не підлягає.
 
     Судді: