К/С № К-17480/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Бившевої Л.I.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.I.
при секретарі: Iльченко О.М.
за участю представників
позивача: Кісельової Л.В.
відповідача: Аргат Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків
на постанову Господарського суду міста Києва від 20.12.2005
р.
та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від
01.03.2006 р.
у справі № 32/557
за позовом Українського державного центру транспортного
сервісу "Ліски"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті
Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду міста Києва від 20.12.2005 р.,
залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 01.03.2006 р., визнано недійсними податкові
повідомлення-рішення від 05.10.2005 р. № 0000711501/0 та №
0000701501/0.
Судові рішення мотивовані тим, що надані позивачу у
користування землі належать до земель залізничного транспорту та
мають правовий статус земель залізниць, а тому, позивачем
правомірно обчислювався земельний податок у відповідності до
вимог ч. 10 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
для земель залізниць та Рішення Київської міської Ради "Про
затвердження грошової оцінки земель м.Києва" від 27.04.2000р.
№104/825.
СДПI у м. Києві по роботі з ВВП подала касаційну скаргу, якою
просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову
постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Посилається на порушення норм матеріального права, а саме: ст.2,
ч.1 ст.7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
та п. 2.1
Рішення Київської міської ради від 27.04.2000р. №104/825 "Про
затвердження грошової оцінки земель м. Києва". Зазначає, що у
позивача відсутнє право на пільгу по сплаті земельного податку,
оскільки позивач повинен був розраховувати земельний податок
виходячи із даних довідок Головного управління земельних ресурсів
Київського міської державної адміністрації про нормативну грошову
оцінку земельних ділянок з визначенням коефіцієнту 0,8 (землі
транспорту) на функціональне використання земель.
Представник податкової інспекції в судовому засіданні
підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та
його представник в судовому засіданні просять касаційну скаргу
залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи,
судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Актом перевірки від 27.09.2005р. №542/15-1/01069755
зафіксовано заниження УДЦТС "Ліски" земельного податку за період
01.07.2002р. по 30.06.2005р. на суму 755 819,15 грн. (703 928,39
грн. - по земельній ділянці в Дніпровському районі м. Києва, 51
890,76 грн. - по земельній ділянці в Солом'янському районі м.
Києва) внаслідок порушення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
. Податкова інспекція виходила з того, що у
довідках Головного управління земельних ресурсів не визначено, що
ці земельні ділянки належать до земель залізниць та грошову оцінку
обчислено як один відсоток від базової вартості одного кв.м. за
місце розташуванням земельної ділянки із врахуванням локальних
коефіцієнтів. Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного
законодавства від 29.06.2005 р. №803/04, надісланого листом
Головного управління земельних ресурсів Київської міської
державної адміністрації від 06.07.2005 р. № 08-55/19218, вказані
земельні ділянки віднесено до земель транспорту.
Податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної
податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками
податків від 05.10.2005р. №0000711501/0 відповідно до пп. "б"
пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ч. 1 ст.
7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
позивачу
визначено податкове зобов'язання з земельного податку у сумі
51502,43 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 25751,22
грн.
Податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної
податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками
податків від 05.10.2005р. №0000701501/0 відповідно до пп. "б" пп.
4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ч. 1 ст. 7 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
позивачу визначено
податкове зобов'язання із земельного податку у сумі 684624,55 грн.
та застосовано штрафні санкції 342312,28 грн.
Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій,
УДЦТС "Ліски" (м. Київ, вул. Федорова, 39) створено наказом
Міністерства транспорту України №189/1 від 11.05.1995р. на базі
МЧ-6 (Механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт
Південно-західної залізниці, м. Київ) і підпорядковане
Укрзалізниці.
Засновником УДЦТС "Ліски" є Державна Адміністрація
залізничного транспорту України "Укрзалізниця". УДЦТС "Ліски"
керується у своїй діяльності Статутом, затвердженим Укрзалізницею
11.05.1995р., у відповідності до якого основними видами
діяльності позивача є вантажний залізничний транспорт та
функціонування залізничного транспорту.
Основна діяльність позивача пов'язана із створенням та
розвитком контейнерного і вагонного господарства, підвищення
ефективності їх використання, виконання завдань щодо експлуатації,
ремонту і розвитку об'єктів транспорту, розширення сфери
діяльності залізничного транспорту України на внутрішньому та
зовнішньому ринку транспортних, експедиційних та інших сервісних
послуг.
Функції, що виконуються позивачем, є складовою частиною
діяльності залізничного транспорту, затвердженої Постановою
Кабінету Міністрів України від 16.02.1998р. №173 ( 173-98-п ) (173-98-п)
(із
змінами і доповненнями).
В експлікації будівель і споруд та схемі, затвердженій
заступником Генерального директора Укрзалізниці Мостовим М.В., на
земельній ділянці по вул. Довбуша, 22 розташована станція
Київ-Ліски Південно-Західної залізниці та розташовано 10 гілок
залізничних колій. Ці дані підтверджуються Актом перевірки
дотримання вимог земельного законодавства №8903/04 від
29.06.2005р.
Категорії, на які поділяються землі України за основним
цільовим призначенням, встановлені ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
, серед яких є
землі транспорту.
Відповідно до ст. 67 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до земель транспорту належать землі, надані підприємствам,
установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту
і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного,
трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для
виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і
розвитку об'єктів транспорту. Землі транспорту можуть перебувати у
державній, комунальній та приватній власності.
Згідно із ст. 68 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
до
земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення
залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням,
станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного,
локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського
господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання,
каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями,
службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами,
необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
від 04.07.1996р. №273/96-ВР (із змінами і
доповненнями) землі, що надаються в користування для потреб
залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного
кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та Закону України "Про транспорт"
( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
.
Статтею 23 Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
від
10.11.1994р. №232/94-ВР (із змінами і доповненнями) встановлено,
що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в
користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту
відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель
входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі,
надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з
усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного,
вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства,
сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і
укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та
інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного
транспорту.
Виходячи із вищенаведених положень законодавства, суд
касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли
правильного висновку, що всі землі, якими користується організація
залізничного транспорту, якою є позивач, є землями залізничного
транспорту.
Враховуючи викладене та беручи до уваги зазначені вище
обставини, позиція судів попередніх інстанцій стосовно того, що
надані позивачу у користування земельні ділянки по вул.
I.Федорова, 39, та вул. Довбуша, 22 належать до земель
залізничного транспорту та мають правовий статус земель залізниць,
є правильною.
При цьому, суди попередніх інстанцій обгрунтовано не взяли
до уваги інформацію, наведену у листі Управління земельного
кадастру Головного управління земельних ресурсів Київської міської
державної адміністрації, зазначивши про безпідставність виключення
земель УДЦТС "Ліски" із складу земель залізниць. Така позиція
суперечить вимогам вищенаведеного законодавства та обставинам
справи.
З огляду на те, що земельні ділянки, якими користується
позивач, відносяться до земель залізничного транспорту, суд
касаційної інстанції знаходить правильними висновки судів
попередніх інстанцій щодо правомірності обчислення позивачем
земельного податку у відповідності до вимог ч. 10 ст. 7 Закону
України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
для земель залізниць та
Рішення Київської міської Ради "Про затвердження грошової оцінки
земель м.Києва" від 27.04.2000р. №104/825 у розмірі 25 % від суми
земельного податку, обчисленого як один відсоток від середньої
базової вартості одного м.кв. по місту, без врахування локальних
коефіцієнтів на місце розташування земельних ділянок.
За таких обставин, суд касаційної інстанції не вбачає підстав
для скасування законних та обгрунтованих рішень судів попередніх
інстанцій. Доводи податкової інспекції відхиляється, оскільки вони
суперечать вищевикладеній позиції та встановленим обставинам у
справі.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків
залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста
Києва від 20.12.2005 р. та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 01.03.2006 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з
дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження
за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.I. Бившева
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.I. Степашко