ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 4-2722/05/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Кобилянського М.Г.,
Ліпського Д.В.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Проценко О.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного
районного суду міста Суми від 20 вересня 2004 року та на ухвалу
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської
області від 20 грудня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 до
Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми,
Управління праці та соціального захисту населення в Зарічному
районі міста Суми,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про
скасування судових рішень, якими відмовлено в задоволенні позову
про визнання нечинними дій та зобов'язання провести перерахунок
пенсії. Просить постановити нове рішення про задоволення позову.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
позивач з 1988 року отримує пенсію по вислузі років як працівник
льотно-випробного складу цивільної авіації на підставі статті 53
Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У 2000 році на підставі заяви позивача Управління Пенсійного
фонду України у Центральному районі міста Сімферополя Автономної
Республіки Крим провело перерахунок його пенсії за минулий час,
при якому допустило помилку - застосувало коефіцієнт зростання
середньої заробітної плати працівників народного господарства на
момент звернення за перерахунком, а не на момент призначення
пенсії, що призвело до завищеня розміру пенсії.
Пізніше помилка була виправлена відповідачем, розмір пенсії
приведено у відповідність до вимог законодавства.
Позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень незаконно
зменшив розмір пенсії, чим порушив право на пенсію, тому 27 серпня
2002 року звернувся в суд з позовом.
Перевіривши правильність застосування судами норм
процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія
суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10
лютого 2000 року №264 ( 264-2000-п ) (264-2000-п)
"Про порядок обчислення
заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів
повітряних суден" заробіток для обчислення і виплати пенсій
зазначеним особам визначається згідно з пунктом 7 Порядку
призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам
льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418
( 418-92-п ) (418-92-п)
.
Підпунктом "в" пункту 7 зазначеного Порядку, в редакції,
чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача, під час
підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України
середньомісячний заробіток, з якого призначається
(перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього
пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної
плати працівників народного господарства за місяць, що передує
місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою
заробітною платою працівників народного господарства, яка
враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.
При прийнятті рішень з урахуванням вказаних норм права суди
прийшли до правильного висновку про те, що оскільки у спірний
період Кабінетом Міністрів України не приймались рішення про
підвищення розміру пенсій пенсіонерам із числа колишніх
працівників льотно-випробного складу цивільної авіації, тому у
відповідача не було передбачених законом підстав для проведення
перерахунку пенсії позивача. Виправляючи помилку та приводячи
розмір пенсії позивача у відповідність до вимог чинного
законодавства суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої
компетенції.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та
матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстав для їх
скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення
Зарічного районного суду міста Суми від 20 вересня 2004 року та
ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Сумської області від 20 грудня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.Г. Кобилянський Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко