ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № К-33903/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Кобилянського М.Г.,
Рибченка А.О.
при секретарі Дашківській О.Є.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хустського
районного суду Закарпатської області від 21 травня 2004 року та
ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Закарпатської області від 31 серпня 2004 року в справі за скаргою
ОСОБА_1 на рішення Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Закарпатській області, Хустського міськрайонного відділу
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській
області,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 ставить питання про
скасування рішення Хустського районного суду Закарпатської області
від 21 травня 2004 року та ухвали судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2004
року, якими відмовлено в задоволенні скарги про визнання
незаконним висновку атестаційної комісії Хустського міськрайонного
відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в
Закарпатській області від 26 липня 2003 року та наказу про
звільнення зі служби. Просить направити справу на новий розгляд до
суду першої інстанції.
В касаційній інстанції позивач підтримав доводи касаційної
скарги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи
повідомлений.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
ОСОБА_1 працював на посаді дільничного інспектора міліції
відділення дільничних інспекторів міліції Хустського
міськрайонного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Закарпатській області.
Згідно з висновками атестаційної комісії від 26 липня 2003
року ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню
зі служби в органах внутрішніх справ.
Наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ
України в Закарпатській області від 05 серпня 2003 року НОМЕР_1
а/с, ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас Збройних Сил за пунктом
64 "д" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким
складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого
Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991
року №114 ( 114-91-п ) (114-91-п)
(через службову невідповідність).
Вважаючи висновок атестаційної комісії та наказ про
звільнення незаконними ОСОБА_1 в січні 2004 року звернувся в суд
зі скаргою в порядку, передбаченому главою 31-А Цивільного
процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у
справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 248-5 Цивільного процесуального кодексу
України ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року скаргу може бути подано в суд:
у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало
відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав,
свобод чи законних інтересів;
у місячний строк з дня одержання особою письмової відповіді
про відмову у задоволенні скарги органом, службовою особою вищого
рівня по відношенню до того органу, посадової, службової особи, що
постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність,
або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо
особою не було одержано на неї письмової відповіді.
Оскільки двомісячний і місячний строки на звернення зі
скаргою до суду встановлено законодавством про цивільне
судочинство, вони є процесуальними строками і на них поширюються
правила ст.85 ЦПК, то скарга, подана після закінчення відповідного
строку, залишається без розгляду, якщо суд за клопотанням заявника
не знайде підстав для його поновлення.
Розглядаючи скаргу в порядку, передбаченому главою 31-А
чинного на той час Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року, суди не перевірили чи дотримані заявником
вимоги закону щодо строків звернення зі скаргою.
З урахуванням особливостей порядку розгляду скарг,
передбачених ст.ст.248-1 - 248-4 ЦПК суди були зобов'язані
встановлювати які конкретно права і свободи порушено, вимагати від
скаржника наведення правового обгрунтування останніх.
Встановлювати чи подавалася така сама скарга вищестоящому в
порядку підлеглості органу або посадовій особі, яку й коли
відповідь отримано.
Допущені судами порушення норм процесуального права могли
призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути
усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до частини 2
статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
є підставою для скасування судових рішень судів першої
та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий
розгляд.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від
21 травня 2004 року та ухвалу судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Закарпатської області від 31 серпня 2004 року
скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.I. Гурін М.Г. Кобилянський А.О.
Рибченко