ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Справа № 4-2553/05/06
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Цуркана М.I. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.
Кобилянського М.Г.,
Рибченка М.I.
при секретарі Дашківській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського
міського суду від 10 лютого 2004 року та ухвалу судової палати у
цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області від 21
квітня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Управління
Пенсійного фонду України в місті Рівне,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм
матеріального та процесуального права, позивачка ставить питання
про скасування судових рішень, якими на підставі пункту 1 частини
2 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року відмовлено у прийнятті скарги (скарга не підлягає
розглядові в судах).
Просить направити справу до суду першої інстанції для
вирішення питання про прийняття скарги.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд
справи повідомлені.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 30
січня 2004 року ОСОБА_1 подала в суд скаргу на дії Управління
Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо призначення та виплати
пенсії.
Перевіривши правильність застосування судами норм
матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у
справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
При прийнятті рішення про відмову в прийнятті скарги ОСОБА_1
суд першої інстанції виходив з того, що до суду може бути
оскаржено лише рішення органу, який призначив пенсію, а не його
дії.
Такі висновки зроблені з порушенням вимог частини 1 статті
248-1 глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України
( 1618-15 ) (1618-15)
1963 року, який підлягав застосуванню на час вирішення
питання про прийняття скарги, згідно якої громадянин має право
звернутися до суду із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або
бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого
самоврядування, посадової і службової особи порушено його права,
свободи чи законні інтереси.
На ці положення закону не звернув уваги і апеляційний суд та
помилково залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, яке не
відповідала вимогам закону.
Допущені судами порушення норм процесуального права призвели
до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом
касаційної інстанції, що відповідно до частини 2 статті 227
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
є
підставою для скасування судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий
розгляд.
Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Рівненського міського суду від 10 лютого 2004 року та
ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Рівненської області від 21 квітня 2004 року скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення
питання про прийняття скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими
обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.
Судді:
М.I. Цуркан С.Є. Амєлін М.I. Гурін М.Г. Кобилянський А.О.
Рибченко