ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
Головуючого
Цуркана М.I.
Суддів:
Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
Рибченка А.О.
при секретарі судового засідання Дашківської О.Є.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту
населення Жовтневої районної у місті ради м. Луганська та
Управління Пенсійного фонду (УПФ) України в Жовтневому районі м.
Луганська, яка переглядається за касаційною скаргою Управління
Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська на
рішення апеляційного суду Луганської області від 15 квітня 2004
року
у с т а н о в и л а :
У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, в якому вказував, що йому як особі льотного екіпажу
повітряних суден цивільної авіації у травні 1983 року була
призначена пенсія, яка у січні 2001 року, відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2000 року № 264
( 264-2000-п ) (264-2000-п)
, перерахована, а її розмір становив 453,69 грн.
Проте з жовтня 2001 року розмір виплат незаконно зменшено до
291,56 грн.
У лютому 2002 року пенсія перерахована із заробітку за
період 01.07.1968 р. по 27.12.1972 р. і становила 316,56 грн., а
з урахуванням коефіцієнта 1,12 запровадженого постановою КМУ №374
від 28.03.2002 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
р., розмір пенсії з 01.04.2002 року
становить 364,55 грн.
Посилаючись на те, що при розрахунку пенсії відповідачами
порушені вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 10 лютого
2000 року № 264 ( 264-2000-п ) (264-2000-п)
"Про порядок обчислення заробітку
для призначення пенсії особам льотних екіпажів повітряних суден
цивільної авіації" та Порядку призначення і виплати пенсій за
вислугу років працівникам льотно - випробного складу цивільної
авіації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21
липня 1992 року №418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
- позивач просив зобов'язати УПФ
відновити виплату пенсії з квітня 2003 року розміром у 554,4 грн.,
урахувати наступні підвищення пенсії та стягнути 3 283,6 грн.
матеріальної шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 3 лютого
2004 року в задоволені позову відмовлено.
Новим рішенням апеляційного суду Луганської області від 15
квітня 2004 року вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Постановлено зобов'язати УПФ України в Жовтневому районі м.
Луганська виплачувати позивачу з лютого 2004 року пенсію за
вислугу років розміром у 508,13 грн. З того ж відповідача на
користь ОСОБА_1 стягнуто 3 794,38 грн. заборгованості з виплати
пенсії за період з 01.01. 2001 р. по 31.01.2004 р.
У поданій касаційній скарзі УПФ України в Жовтневому районі
м. Луганська, посилаючись на неправильне застосування апеляційним
судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення
останнього скасувати, залишивши в силі рішення суду першої
інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги,
заперечення на них, матеріали справи, колегія суддів вважає, що
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, у редакції Закону України "Про
внесення змін до деяких Законів України" ( 1222-14 ) (1222-14)
від 17
листопада 1999 року, працівникам льотно-випробного складу та
особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації
(пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам,
льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні
роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного
заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років
(частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед
її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами
першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для
пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку
для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку
для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації
(пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні
роботи в
польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів,
бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів)
і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не
може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної
плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за
календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.
Зазначеним законом передбачено, що дія ст. 53 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
в новій редакції
поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів
повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які
виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до
набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту "в" пункту 7 Порядку призначення і
виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно - випробного
складу цивільної авіації затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України 21 липня 1992 року №418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
(з
наступними змінами), під час підвищення пенсій відповідно до
рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого
призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів
"а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання
середньої плати працівників народного господарства за міцсяць, що
передує місяцю, з якого перераховується пенсія, порівняно з
середньою заробітною платою працівників народного господарства,
яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
Це означає, що положення зазначеного підпункту застосовуються
лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд
України.
28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв
постанову №374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про підвищення розмірів пенсій,
призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (796-12)
, а також пенсій призначених
відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались".
Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам
льотно - випробного складу суден цивільної авіації відповідно до
ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року
непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.
Iнших рішень Уряду України, після внесення 17 листопада 1999
року змін до ст.53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, про підвищення розміру пенсії працівникам льотного
складу цивільної авіації не приймалось.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 1983 року
ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років, як працівнику
льотного складу цивільної авіації, а її розмір визначено із
заробітку за період з 01.05.1982 р. по 30.04.1983р.
Позивачем у грудні 1999 року реалізовано право на
призначення пенсії відповідно до ст. 53 Закону України "Про
пенсійне забезпечення№
пенсії, а її розмір становив 226, 93 грн.
У червні 2000 року, січні 2001 року та лютому 2002 року
Управлінням праці та соціального захисту населення Жовтневої
районної у місті ради м. Луганська за заявами позивача проводився
перерахунок пенсії, однак допущена помилка і застосовано
коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників
народного господарства на момент звернення за перерахунком, а не
на момент призначення пенсії, що призвело до встановлення пенсії
в розмірах більших ніж належало.
Розпорядженням Управління від 08.05.2002 р. помилка
виправлена і з 01.04.2002 р. розмір пенсії ОСОБА_1 встановлено у
сумі 316,56 грн.
У такому ж розмірі продовжено виплату пенсії після передачі у
червні 2002 р. пенсійної справи позивача до УПФ.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про
відсутність правових підстав для задоволення позову є законним і
обгрунтованим, а рішення апеляційного суду про задоволення
позову - помилковим.
Відповідно до правил ст.226 Кодексу адміністративного
судочинсва (далі КАС) України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд касаційної
інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене
відповідно до закону і скасоване помилково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220,223,230 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Жовтневому районі м. Луганська задовольнити.
Рішення апеляційного суду Луганської області від 15 квітня
2004 року скасувати, залишивши в силі рішення Жовтневого районного
суду м. Луганська від 3 лютого 2004 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з
підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий М.I. Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
Д.В. Ліпський
А.О.Рибченко