У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
суддів - Гордійчук М.П., Кравченко О.А., Чалого С.Я.,
Харченка В.В.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною
скаргою Приватного підприємства "Експерт-С" на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08 вересня
2005 року у справі за позовом Приватного підприємства до
управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді про визнання
вимоги недійсною,-
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2005 року Приватне підприємстве "Експерт-С"
звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду
України в м. Кіровограді про визнання вимоги недійсною, оскільки
вважає, що як платник єдиного податку звільняється від сплати
збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14
червня 2005 року позов Приватного підприємства "Експерт-С"
задоволено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 08 вересня 2005 року рішення суду першої інстанції
скасовано ту у задоволенні позову Приватному підприємству
"Експерт-С" відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції,
позивач звернувся з касаційною скаргою.
У поданій касаційній скарзі ставиться питання про скасування
постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду
першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства
України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без
задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди
першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
сторонами не оспорюється, позивач є платником єдиного податку.
Частиною 1 статті 14 спеціального Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
№
1058-1У від 9 липня 2003 року (набув законної сили з 1 січня 2004
року) передбачено, що страхувальниками є роботодавці:
підприємства, установи і організації незалежно від форми
власності, виду діяльності та господарювання, які мають окремий
баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами,
фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи
(включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької
діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, у тому
числі і єдиний податок), які використовують працю фізичних осіб на
умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах,
передбачених законодавством.
Згідно ст. ст. 1, 14, 19 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
,
ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
від 26 червня 1997 року, Iнструкції про
порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими
особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування до Пенсійного Фонду України, роботодавці (в тому числі
і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування),
зобов'язані сплачувати внески у розмірі 32 % від їх фонду оплати
праці.
Оскільки Указ Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
від 3 липня 1998 року не має пріоритету
перед Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" ( 1058-15 ) (1058-15)
, то повинен застосовуватись лише в
частині, що не суперечить цьому закону. Така позиція суду
грунтується на приписах статті 15 Прикінцевих положень Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
( 1058-15 ) (1058-15)
, якою передбачено, що до приведення законодавства
України у відповідність із цим Законом, інші Закони України та
нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить
цьому Закону.
На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції
правильно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
За вказаних обставин доводи касаційної скарги є
безпідставними.
Касаційна скарга не містить доводів, які б спростували
висновки суду апеляційної інстанції. Рішення апеляційного суду
постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Експерт-С" залишити
без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 08 вересня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.
Судді: