Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді Фадєєвої Н.М.,

суддів: Бим М.Є., Костенка М.I., Чалого С.Я., Харченка В.В.

при секретарі: Кулеша А.О.

з участю представників:

Генеральної прокуратури  України - Громадського С.О.,

Київської обласної державної адміністрації- Ларькова В.I.,

ДП "НДВАК "Пуща-Водиця" - Лімонтової В.С.

ПП "Влад"  - Малашенкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою першого заступника Генерального прокурора України на ухвалу господарського суду м. Києва від 20 липня 2005 року, у справі №3/307 за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Київської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державне підприємство "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство "Влад", про визнання недійсним розпорядження облдержадміністрації №553 від 01.09.2004р.,

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора  Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України з позовом до Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження № 553 від 01 вересня 2004року, яким вилучено з постійного користування державного  підприємства "Пуща Водиця" земельну ділянку площею 4,5 га в  межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, надано вказану земельну ділянку  приватному підприємству "Влад" в оренду строком на 49 років для розміщення торговельно-складських приміщень.

Прокурор позовні вимоги мотивував тим, що рішення про вилучення земельної ділянки вправі був прийняти лише Кабінет Міністрів України, тому спірним розпорядженням облдержадміністрації порушені інтереси держави в особі  Кабінету Міністрів України.

Приватним підприємством "Влад" подано до суду заяву про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог.

До участі у справі залучено державне підприємство "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 липня 2005 року провадження  у справі закрито.

В касаційній скарзі перший заступник Генерального прокурора України просить  вищезазначену ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судом неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, що регулюють спірні  правовідносини.

У відзиві на касаційну скаргу ПП "Влад"  просить залишити оскаржувану ухвалу суду як законну і обгрунтовану без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що розпорядженням Київської обласної ради від 14 липня 2004року №151  надано згоду Київській облдержадміністрації на надання приватному підприємству "Влад" в довгострокову оренду земельної ділянки загальною площею 4,5 га за рахунок земель державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" на території  Софіївсько-Борщагівської сільської ради. Дане розпорядження обласної ради ніким не змінено і не скасовано.

Київська обласна державна адміністрація спірним розпорядженням від 01.09.2004р. № 553  затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної  ділянки в оренду ПП "Влад" в межах  Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розроблений державним підприємством "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою",  вилучила з постійного користування державного  підприємства "Пуща Водиця" земельну ділянку загальною площею  4,5 га  та надала її в оренду на 49 років ПП "Влад" для розміщення торговельно-складських приміщень, змінила  цільове призначення земельної ділянки і віднесла її до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На час прийняття Київською облдержадміністрацією спірного  розпорядження  зазначена земельна ділянка знаходилась в постійному користуванні державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", що підтверджується  Державним актом на право постійного користування землею серія 11-КВ №003658,  який зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №549.

Державне підприємство "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" листами за №709  від 21.08.2004р. та за №649  від 28.07.2004р. надало згоду на надання за рахунок їхніх земель приватному підприємству "Влад" земельної ділянки площею 4,5 га в довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років, погодило проект землеустрою щодо відведення ПП "Влад" зазначеної земельної ділянки.

Згідно зі ст.141 Земельного кодексу України (2768-14) підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Отже, спірним розпорядженням Київська облдержадміністрація припинила право постійного користування  ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" земельною ділянкою  4,5 га на підставі ст.141 Земельного кодексу України (2768-14) .

Не можна залишити поза увагою ту обставину, що першим заступником прокурора Київської області даний позов до суду закладено в інтересах Кабінету Міністрів України.

Повноваження Кабінету Міністрів України визначені ст. 116 Конституції України (254к/96-ВР) .

Згідно  ч.1 ст.113 Конституції  України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Статтею 118 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Відповідно до абз. 7 ч.1 ст.13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) до компетенції місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі на їх території.

Згідно ст.17 Земельного кодексу України (2768-14) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин  належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених  цим  Кодексом.

Питання щодо порядку вилучення земельних ділянок  державної власності  регулюється  ст.149 Земельного кодексу України (2768-14) .

Згідно вимог ч.6 ст.149 Земельного Кодексу (2768-14)   України  обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами  населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених ч.ч.5, 9 цієї статті.

Частиною 9 ст.149 Земельного кодексу України (2768-14) встановлено, що Кабінет Міністрів України  вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні,  - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 10 гектарів  для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Таким чином, спірним розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 01.09.2004р.  №553 про вилучення земельної ділянки розміром 4,5 га  інтереси  держави в особі Кабінету Міністрів України порушені не були.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі" (161-14) та ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (2768-14) до повноважень відповідної державної адміністрації або місцевої ради належить вирішення питань щодо надання земельної ділянки в оренду та зміни її цільового призначення, затвердження проекту земле відведення та прийняття відповідного рішення.

Київська обласна державна адміністрація винесла спірне розпорядження  № 553 від 01.09.2004 року в межах наданих їй законом повноважень.

Стаття 129 Конституції України (254к/96-ВР) гарантує рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Прокурором Київської області було подано  до  господарського суду письмову заяву від 19.07.2005 р. №05-930вих. про відмову від позову у справі №3/307 та припинення у зв'язку з цим провадження у цій справі.

Відмова прокурора від позову господарським судом прийнята, у зв'язку з чим ухвалою суду від 20.07.2005р. провадження у справі припинено.

Викладені в касаційній скарзі доводи стосовно того, що прийнявши відмову прокурора від позову суд тим самим позбавив позивача можливості вимагати вирішення спору по суті, до уваги взяті бути не можуть, оскільки Кабінет Міністрів України, в інтересах якого заступником  прокурора області було заявлено до суду даний позов, є неналежним позивачем у справі, а  Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , за правилами якого розглядалася дана справа, не передбачена заміна неналежного позивача на іншого позивача.

Судом  першої інстанції дано правильну правову оцінку обставинам справи, вірно застосовано норми процесуального права, що відповідно до ч.1 ст.224 КАС України (2747-15) є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст.221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу першого заступника Генерального прокурора України  залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 20 липня 2005 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.