Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальні стю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" до третя особа Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" Попова Валентина Іванівнапро визнання дії протиправними

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати дії працівників Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» щодо реєстрації права власності на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м. яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1 та зареєстроване 05.05.2009 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 374 за реєстровим номером № 61314 за громадянкою ОСОБА_1 - незаконними (нечинними) та зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» скасувати реєстрацію права власності на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м., яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1 та зареєстроване 5 травня 2009 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 374 за реєстровим номером № 61314 за громадянкою ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що право приватної власності ТОВ «БКФ «Граніт» на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м. яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1 зареєстроване 05.05.2009 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 374 за реєстровим номером № 61314, з моменту реєстрації вказане машино-місце не вибувало з власності позивача, відтак у порушення вимог чинного законодавства відповідачем протиправно зареєстровано за ОСОБА_1

В судовому засіданні 03.12.2012 року до участі у справі залучено третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повному обсязі.

Відповідач заперечень не надав, явку свого представника до суду не забезпечив. Ухвала суду про відкриття провадження і судова повістка вручені відповідачу належним чином.

Представник третьої особи заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив справу у письмовому провадженні.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

25.04.2003 р. між Державною госпрозрахунковою організацією «Житло-Інвест» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації - - інвестор, Закритим акціонерним товариством Торговий дім «Інтерсервіс» - спів інвестор, Комунальним підприємством «Житлоінвестбуд -УКБ» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації - замовник та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт» - генпідрядник-співінвестор, було укладено інвестиційно-підрядний договір № 1/66 на виконання робіт по будівництву житлового будинку АДРЕСА_1 (надалі - договір № 1/66).

Відповідно до п. 1.1 договору № 1/66 сторони домовились здійснити будівництво житлового будинку та ввести його в експлуатацію, в тому числі і паркінг на 42 машино-місця.

07.02.2007 р. між Комунальним підприємством «Житлоінвестбуд -УКБ» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, Закритим акціонерним товариством Торговий дім «Інтерсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт» була укладена додаткова угода № 3, якою розділ 4.3 договору «Замовник зобов'язаний» доповнено пунктом « 4.3.14 наступного змісту « 4.3.14. Після завершення будівництва об'єкту та виконання інвестором та генпідрядником-співінвестором п.п.2.1-2.8 договору передати інвестору та генпідряднику-співінвестору по акту приймання-передачі приміщення та парко місця, профінансовані відповідно до умов цього договору».

28.11.2007 р. між Комунальним підприємством «Житлоінвестбуд -УКБ» Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, Закритим акціонерним товариством Торговий дім «Інтерсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт» була укладена додаткова угода № 4 до зазначеного договору з додатком № 1 - протоколом розподілу житлових та нежитлових приміщень і за ТОВ «БКФ «Граніт» закріплювались 19 машино-місць на 2-у поверсі, в тому числі і під номером 10.

Додатковою угодою № 6 від 24.03.2009 р. до договору № 1/66 від 25.04.2003 p., укладеною між КП «Житлоінвестбуд-УКБ», ЗАТ «Торговий дім «Інтерсервіс» та ТОВ «БКФ «Граніт» складено протокол розподілу житлових та нежитлових приміщень у житловому будинку АДРЕСА_1 визначено, що машино-місце НОМЕР_1 розподілено (закріплено) за ТОВ «БКФ «Граніт».

Актом № 50 від 22.04.2009 р. КП «Житлоінвестбуд - УКБ» ТОВ «БКФ«Граніт» 21 машино-місце, в тому числі і машино-місце НОМЕР_1.

30.04.2009 р. позивач отримав від Головного управлінні житлового забезпечення - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) Свідоцтво про право власності на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м., яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1

05.05.2009 р. на підставі вищевказаного свідоцтва Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєстровано право приватної власності ТОВ «БКФ «Граніт» на вищевказане машино-місце, в реєстровій книзі № 374 за реєстровим номером № 61314.

З листа відповідача від 23.04.2012 р. № 16537 (И-2012), позивач дізнався про те, що право власності на машино-місце АДРЕСА_1 перейшло від ТОВ «БКФ «Граніт» до іншої особи на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23.06.2011 у справі №22- 791/2011 визнано право власності за ОСОБА_1 на машино-місце АДРЕСА_1

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.11.2011 р. рішення Апеляційного суду м. Києва від 23.06.2011 р. у справі №22- 791/2011 залишено без змін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч.2 ст. 331 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень " від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV (1952-15) ) цей закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

П. 1 ст. 15 Закону № 1952-IV визначено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, яка здійснюється в такій послідовності:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

Ч. 1 ст. 20 Закону № 1952-IV (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) встановлені вимоги до документів, що подаються на державну реєстрацію прав, зокрема документи, що встановлюють виникнення, припинення, перехід прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав на нерухоме майно, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом, Цивільним кодексом України (435-15) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Згідно ч.2 ст.27 № 1952-IV Закону державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Судом встановлено, що Головне управлінні житлового забезпечення - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) видало ТОВ «БКФ «Граніт» свідоцтво про право власності на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м., яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1, на підставі якого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєстровано право приватної власності ТОВ «БКФ «Граніт» на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв. м., яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1, в реєстровій книзі № 374 за реєстровим номером № 61314.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23.06.2011 у справі №22- 791/2011 визнано право власності за ОСОБА_1 на машино-місце АДРЕСА_1

На даний час право власності на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м., яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1 зареєстровано відповідачем за ОСОБА_1 на підставі рішення апеляційного суду м. Києва від 23.06.2011 у справі №22- 791/2011.

Згідно п.12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 (703-2011-п) під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями.

За таких обставин, оскільки державна реєстрація права власності ТОВ «БКФ «Граніт» на машино-місце АДРЕСА_1 не скасована, а заявлене право власності ОСОБА_1 на вищевказане місце вже зареєстроване, суд приходить до висновку, що відповідачем у порушення вимог закону здійснено подвійну реєстрацію права власності на вказаний вище об'єкт нерухомості.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» скасувати реєстрацію права власності на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м., яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1 та зареєстроване 5 травня 2009 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 374 за реєстровим номером № 61314 за громадянкою ОСОБА_1 слід зазначити наступне, у відповідності до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (1952-15) з 01 січня 2013 року у реєстраторів БТІ відсутні повноваження щодо реєстрації речових прав, зокрема, на об'єкти нерухомого майна. Зазначені функції перейшли до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної реєстрації прав Державної реєстраційної служби України та її територіальних підрозділів, а тому вимога щодо зобов'язання КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" скасувати реєстрацію, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності дій щодо реєстрації права власності право власності на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м., яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69- 71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158- 163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно комерційна фірма «Граніт» задовольнити частково.

Визнати дії працівників Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» щодо реєстрації права власності на машино-місце НОМЕР_1 площею 17,00 кв.м. яке розташоване в підземній автостоянці по АДРЕСА_1 та зареєстроване 05.05.2009 р. в Київському міському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 374 за реєстровим номером № 61314 за громадянкою ОСОБА_1 - незаконними.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 20,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт».

постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185- 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.