Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного 

Суду України у складі:

головуючого                          Кривенка В.В.,

суддів:                              Гриціва М.І., Гусака М.Б., 

                                     Коротких О.А., Кривенди О.В.,

                                     Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., 

                                     Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., 

                                     Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (далі - управління ПФУ) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

У березні 2012 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу управління ПФУ від 1 березня 2012 року № Ф-170 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період серпень-грудень 2011 року в сумі 1698 грн 23 коп.

На обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 послалася на те, що на підставі статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI (2464-17) ) вона звільнена від сплати єдиного внеску, оскільки з 16 травня 2003 року здійснює підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування та з 15 квітня 2011 року отримує пенсію, призначену згідно із Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (796-12) "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ (796-12) ).

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 4 травня 2012 року у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 вересня 2012 року скасував постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 4 травня 2012 року та прийняв нову - про задоволення позову: визнав протиправною та скасував вимогу управління від 1 березня 2012 року ПФУ № Ф-170.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 квітня 2014 року вищевказану постанову апеляційного адміністративного суду залишив без змін та погодився з його висновками про те, що позивач, пенсія якому призначена на підставі статті 55 Закону № 796-XII, має статус пенсіонера за віком і відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VІ звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України управління ПФУ, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI та статті 55 Закону № 796-XII, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року та прийняти нове судове рішення.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року № К/800/32510/13, у якій касаційний суд вказав на те, що ФОП, які отримують пенсію, призначену за віком на пільгових умовах згідно із Законом № 796-ХІІ (796-12) , і не досягли встановленого статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку, сплачують єдиний внесок на загальних підставах.

Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (1788-12) "Про пенсійне забезпечення" з наступними змінами (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) та Законом № 1058-ІV (1058-15) з наступними змінами.

Право жінок на пенсію за віком, що було передбачене частиною першою статті 12 Закону № 1788-ХІІ та частиною першою статті 26 Закону № 1058-ІV у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 55 років.

Пунктом першим частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено такий вид пенсій, як пенсія за віком.

У пункті 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (1058-15) зазначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного грошового утримання, зокрема й відповідно до Закону № 796-ХІІ (796-12) , призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.

Разом з тим відповідно до статті 15 Закону № 1788-ХІІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-ХІІ (796-12) або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом. Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) передбачено такі види пенсій: трудові пенсії - за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років; соціальні пенсії.

Частиною першою статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІV.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, ураховуючи закріплені Конституцією України (254к/96-ВР) гарантії громадян на соціальний захист, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, є пенсіонерами за віком, і це відповідає Прикінцевим положенням Закону № 1058-ІV (1058-15) . Таким чином, ФОП, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Отже, висновок суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, про неправомірність оскаржуваної вимоги управління ПФУ ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому в задоволенні заяви управління ПФУ слід відмовити.

Верховний Суд України аналогічну правову позицію висловлював, зокрема, у постанові від 27 травня 2014 року № 21-173а14.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.