К-4981/06
 
                ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     "31" жовтня 2006 року     м. Київ
     Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
     Головуючого: Фадєєвої Н.М.,
     суддів:   Гордійчук  М.П.,  Леонтович  К.Г.,  Маринчак  Н.Є.,
Харченка В.В.,
     при секретарі: Єфімової В.В.
     за участю представника:
     відповідача: Тимофєєвої Н.С.
     розглянувши касаційну скаргу  ДПI у м. Сімферополі АР Крим
     на  рішення господарського суду АР Крим від  11  серпня  2005
року та постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського
суду від 04 жовтня 2005 року
     у справі  № 2-15/9966-2005
     за позовом  ТОВ "Строймехсервіс"
     до ДПI у м. Сімферополі АР Крим
     про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
 
     В С Т А Н О В И В :
     В червні 2005 року ТОВ "Будмехсервіс" звернулось  до  суду  з
позовом про  визнання  недійсними  податкових  повідомлень-рішень,
зазначаючи що на підставі акту перевірки від 31 травня 2005 року №
79/26-2 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення
: №  0000762802/0  від  02  червня  2005  року  про  донарахування
платнику  податків податкового зобов'язання по податку  на  додану
вартість у розмірі 79500,00, у тому числі 53000,00 грн.-  основний
платіж та 26500,00 грн.- фінансові санкції; №0000772602/0  від  02
червня 2005 року про донарахування податку на  прибуток  приватних
підприємств у сумі 99300,00  грн.  у  тому  числі  66200,00  грн.-
основний платіж та 33100,00 грн.- фінансові санкції; №. 0000802602
від 02 червня  2005  року  про  застосування  штрафних  санкцій  у
розмірі 1590000,00 грн. за порушення  норм  по  регулюванню  обігу
готівки.
     Як  слідує із акту перевірки, податкові зобов'язання, а також
штрафні   санкції  до  платника   податків,   податковим   органом
нараховані  у  зв'язку  з  тим,  що  позивач   не   відобразив   у
бухгалтерському та  податковому  обліку  готівкові  кошти  у  сумі
318000,00 грн.,  отримані  01  лютого  2004  року  за  прибутковим
касовим  ордером  від  громадянина  Мардояна  Ф.А.  на   придбання
будівельних матеріалів для  будівництва  автосалону  із  готельним
комплексом по вул. Київській,24 в м. Сімферополі.
     Рішенням господарського суду Автономної Республіки  Крим  від
11   серпня   2005   року,   залишеного    в    силі    постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від  04  жовтня
2005 року, позовні вимоги задоволені.
     В  касаційній  скарзі  ДПI  у   м.   Сімферополі   Автономної
Республіки  Крим   просить  скасувати  рішення  суду   першої   та
апеляційної інстанцій, та ухвалити нове про відмову в  задоволенні
позовних  вимог,  посилаючись  на  те,   що   судами   неправильно
застосовані норми матеріального права.
     Заслухавши    доповідь    судді,    пояснення    представника
відповідача, перевіривши матеріали справи  та  обговоривши  доводи
касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга   не
підлягає задоволенню з таких підстав.
     Судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлено,  що
за договором підряду № б/н від 01  лютого  2004  року  регулюються
відносини лише між позивачем та виробничим  об'єднанням  "Крим"  ,
згідно якого позивач зобов'язався виконати  передбачені  договором
будівельні роботи, а  виробниче  об'єднання   "Крим"  прийняти  та
оплатити їх.
     За  договором  доручення  №  б/н  від  01  лютого  2004  року
регулюються відносини лише між виробничим  об'єднанням  "Крим"  та
громадянином Мардояном Ф.А. Отже, доводи  податкового  органу  про
те, що по прибутковому касовому ордеру № б/н від  01  лютого  2004
року готівкові кошти надійшли на придбання будівельних  матеріалів
саме за договором між позивачем та виробничим об'єднанням  "Крим",
є безпідставними, протирічащими  квитанції  прибуткового  касового
ордеру, а саме "підстави платежу".
     Доводи податкового органу про порушення позивачем п.п.  7.3.1
ст.7   Закону   України   "Про   податок   на   додану   вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , оскільки товариством не  віднесена  до  податкового
зобов'язання попередня оплата від  громадянина  Мардояна  Ф.А.  за
придбання матеріалів у сумі 318000,00 грн. у тому числі податок на
додану вартість у сумі 53000,00 грн. є безпідставними.
     Крім   того  є  безпідставними  і  доводи   відповідача   про
порушення позивачем п.п.4.1.1 ст.4, п.11.3  ст.11  Закону  України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         № 283/97-ВР
від 22 травня 1997 року оскільки вищеназвані  норми  матеріального
права  пов'язують дату  збільшення  валового  доходу  із  реальним
продажем товарів (робіт, послуг), а не  з  дати  лише  надходження
попередньої оплати.
     Враховуючи, що позивач заперечує проти  отримання  готівкових
коштів у сумі  318000,00 грн. від громадянина  Мардояна  Ф.А.,  що
даний факт не  може  бути  встановлений  судом  по  даній  справі,
оскільки  це  взаємовідносини  між   позивачем   та   громадянином
Мардояном Ф.А., що  відповідач не  підтвердив  належними  доказами
 отримання позивачем готівкових коштів  від  громадянина  Мардояна
Ф.А. у якості  попередньої  оплати   за  будівельні  матеріали  за
договором підряду від 01  лютого  2004  року,  доводи  податкового
органу про  порушення   позивачем  вимог  "Положення  про  ведення
касових операцій у національній валюті в  Україні",  затвердженого
Постановою   Правління   Національного   банку   України   №   637
( z0040-05 ) (z0040-05)
         від 15 грудня 2004 року, а також доводи про отримання
позивачем готівкових коштів у сумі 318000,00 грн. від  громадянина
Мардояна Ф.А., визнаються судами безпідставними.
     Як самостійні підстави  для  визнання  недійсним  податкового
повідомлення-рішення № 0000802602/0 від 02 червня  2005  року  про
застосування штрафних санкцій у сумі 1590000,00 грн. за  порушення
"Правил ведення касових операцій у національній валюті в Україні",
суди  правомірно  визнали  те,  що   дані   штрафні   санкції   не
відносяться  до податкового зобов'язання, у розумінні  ст.ст.  14,
15  Закону  України  "Про  систему  оподаткування"  ( 1251-12 ) (1251-12)
          у
зв'язку з чим до  них  не  може  бути  застосоване  також  правило
податкової  застави,  крім  того,  вищеназвані   штрафні   санкції
відносяться до адміністративно-господарських санкцій, у  розумінні
ст.241 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        , а відповідно до  ст.250  ГК  України
( 436-15 ) (436-15)
          адміністративно-господарські   санкції   можуть   бути
застосовані до суб'єкта господарювання протягом  шести  місяців  з
дня  виявлення порушення, але не пізніше як через один рік  з  дня
порушення цим суб'єктом  встановлених законодавчими актами  правил
здійснення господарської діяльності, крім  випадків,  передбачених
Законом.
     Отже, суди виконавши всі вимоги процесуального законодавства,
всебічно  перевіривши  обставини   справи,   вирішили   справу   у
відповідності   з   нормами   матеріального   права,   постановили
обгрунтовані рішення, в  яких  повно   відображені  обставини,  що
мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини
і  правові  наслідки  є  вичерпними,  відповідають   дійсності   і
підтверджуються доказами, дослідженими  в  судовому  засіданні,  а
тому підстав для їх  перегляду з мотивів викладених  в  касаційній
скарзі не вбачається.
     Керуючись    статтями     220,221,223,224,230,231     Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , -
 
                         У Х В А Л И В  :
     Касаційну скаргу ДПI у м. Сімферополі АР Крим   залишити  без
задоволення.
     Рішення господарського суду АР Крим від 11 серпня  2005  року
та постанову Севастопольського  апеляційного  господарського  суду
від 04 жовтня 2005 року без змін.
     Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.
 
     Головуючий:  _____________________ Фадеєва Н.М.
     Судді:
     _____________________ Гордійчук М.П.,
     _____________________ Леонтович К.Г.,
     _____________________ Маринчак Н.Є.,
     _____________________ Харченко В.В.