2а-14509/12/2670 Про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - 22.01.2013 Прийняття

за позовом Державного підприємства "Державна інвестиційна компанія" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 233 від 24.09.2012 р., за участі представників сторін:

представник позивача Кондратюк О.С.;

представник відповідача Денисенко О.Е.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Державна інвестиційна компанія" (далі - позивач, ДП "Державна інвестиційна компанія") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському р-ні м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 233 від 24.09.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-14509/12/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-14509/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2012 р. визнано обов'язковою явку законного представника позивача - Генерального директора ДП "Державна інвестиційна компанія" Криворучка Т.Г. або особи, що виконує його обов'язки, в судове засідання 04.12.2012 р. та зобов'язано його забезпечити надання суду до 04.12.2012 р. низку додаткових доказів по даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2012 р. визнано обов'язковою явку законного представника позивача - Генерального директора ДП "Державна інвестиційна компанія" Криворучка Т.Г. або особи, що виконує його обов'язки в судове засідання 11.12.2012 р. та зобов'язано його забезпечити надання суду до 11.12.2012 р. низку додаткових доказів по даній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ДП "Державна інвестиційна компанія" 10.09.2011 р. зареєстроване у ДПІ у Подільському р-ні м. Києва як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 200076311) на підставі п. 2.2 ст. 2, п. 9.4. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями за добровільним рішенням платника.

ДПІ у Подільському р-ні м. Києва прийнято рішення № 233 від 24.09.2012 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ДП "Державна інвестиційна компанія" .

Підставою для анулювання відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України став реєстр від 20.09.2012 р., яким встановлено факт подання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість протягом періоду з серпня 2011 року по липень 2012 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 гривень.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість на момент прийняття спірного рішення визначено розділом V ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (2755-17) , зокрема, ст. 180 - ст. 184 та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (za369-11) (далі - Положення).

Відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Тобто підставою анулювання реєстрації платника ПДВ є дані декларацій, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів.

Підпунктом 5.5.1 Розділу V Положення передбачено, що податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Відповідно до п. 5.5 Розділу V Положення анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "и" пункту 5.1 цього розділу).

Згідно із пп. 5.5.2 п. 5 Розділу V Положення рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтверджуючих документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) та інші підтвердні документи (відомості) у випадках, передбачених Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2012 року до ДПІ у Подільському р-ні м. Києва ДПС в електронному вигляді позивачем направлено: о 15:37:14 - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за серпень 2012 року; о 15:40:32 - податкову декларацію з ПДВ за серпень 2012 року; о 15:40:19 - реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 року.

21 вересня 2012 року позивачем надіслано на адресу ДПІ уточнюючі розрахунки, які, на думку позивача, свідчили про наявність оподаткованих ПДВ операцій у період з грудня 2010 року до серпня 2012 року (включно), а саме: уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за період з грудня 2010 року до серпня 2012 року (включно); уточнюючі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за період з грудня 2010 року до серпня 2012 року (включно); довідки про залишок від'ємного значення попередніх періодів, що залишаються непогашеними та підлягають включенню до складу податкових кредитів (Д2) за період з січня 2011 року до серпня 2012 року (включно).

З матеріалів справи вбачається, що дата надсилання уточнюючих розрахунків - 21 вересня 2012 року, що підтверджується відтиском штемпеля поштового відділення Укрпошти та відповідною квитанцією про відправлення рекомендованої кореспонденції.

Тобто, позивач вважає, що останнім звітним (податковим) періодом є період з 01.09.2012 р. до 24.09.2012 р., оскільки Компанією застосовується місячний звітний податковий період, тоді як рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ прийнято 24.09.2012 р., в останню декаду місяця.

Останні 12 послідовних місяців, за які станом на 24.09.2012 р. минув термін подання податкової звітності, це вересень 2011 року - серпень 2012 року (включно).

Однак, в результаті перевірки було встановлено, що платник подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду із серпня 2011 року по липень 2012 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування початкового зобов'язання чи податкового кредиту та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 гривень, що підтверджено реєстром від 20.09.2012 р. У604/15-258, доданим до облікової справи платника (реєстраційну частину).

Що стосується поданих позивачем уточнюючих розрахунків, які свідчать про наявність постачання, придбання товарів, здійснених з метою формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, наявність обсягів оподатковуваних операцій, то суд звертає увагу на те, що їх було подано 03 жовтня 2012 року, після анулювання свідоцтва платника ПДВ, тому вони вважаються неподаними, адже у разі анулювання реєстрації платника ПДВ суб'єкт господарювання виключається із Реєстру платників ПДВ та не має підстав для подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в тому числі за період, у якому він був платником ПДВ.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність постачання/придбання товарів, що є підставою для анулювання його реєстрації платником ПДВ.

Відтак, ДПІ у Подільському р-ні м. Києва ДПС при винесені рішення № 233 від 24.09.2012 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість року діяла у межах повноважень, та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Суд звертає увагу на те, що посилання позивача на особливості анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість - інвестора є не обґрунтовані, оскільки відповідно до п. 337.3 ст. 337 ПК України, якщо інвестор подає податковому органу декларацію (податковий рахунок) з ПДВ, яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок/придбання протягом 12 послідовних податкових місяців, анулювання реєстрації особи як платника ПДВ не відбувається, однак, відповідно до матеріалів справи, а саме довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ДП "Державна інвестиційна компанія" передбачені види діяльності: 65.12.0 Інше грошове посередництво, 65.22.0 Надання кредитів, 65.21.0 Фінансовий лізинг, 67.11.0 Управління фінансовими ринками, 70.32.0 Управління нерухомим майном, 65.23.0 Інше фінансове посередництво.

Тобто, серед даного переліку відсутній вид діяльності, пов'язаний з забезпеченням реалізації інвестиційних проектів (їх складових), провадженням діяльності, пов'язаної з відтворенням основних засобів виробництва, капіталізацією активів держави, державною підтримкою національних проектів (їх складових), інших інвестиційних та інноваційних проектів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем 10 жовтня 2012 року було подано заяву, відповідно до якої Державному підприємству "Державна інвестиційна компанія" видано нове свідоцтво платника податку на додану вартість, яке діє з 01 листопада 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Державна інвестиційна компанія" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69- 71, 94, 160- 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

1. Позов Державного підприємства "Державна інвестиційна компанія" залишити без задоволення.

2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.