ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є.,
Харченка В.В.
при секретарі - Коротких В.
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою
Бориспільського районного споживчого товариства на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
04.04.2006р. у справі за позовом Державного підприємства
"Бориспільське лісове господарство" до Головурівської сільської
ради Бориспільського району Київської області, Бориспільського
районного споживчого товариства про визнання рішення недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А :
_____________________________________________________________
____Справа № К-17558/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
Позивач ДП "Бориспільське лісове господарство" звернулося до
господарського суду з позовом до Головурівської сільської ради
Бориспільського району Київської області та Бориспільського
районного споживчого товариства з позовними вимогами про визнання
недійсним рішення Головурівської сільської ради Бориспільського
району Київської області від 25.04.2005р. за № 597-26-IУ "Про
затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання
документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою
на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) з правом
викупу під існуючою базою відпочинку Бориспільському Райст в селі
Кийлів в адміністративних межах Головурівської сільської ради
Київської області" та визнання недійсним договору від
30.05.2005р., укладеного між Головурівською сільською радою
Бориспільського району Київської області та Бориспільським
районним споживчим товариством, посилаючись на те, що спірне
рішення прийнято з порушенням ст.. 8, 15, 124 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст.. 42 Лісового кодексу України.
Рішенням господарського суду Київської області від
14.11.2005р. відмовлено в задоволенні позову Державного
підприємства "Бориспільське лісове господарство".
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 04.04.2006р. апеляційна скарга Державного
підприємства "Бориспільське лісове господарство" задоволена, а
рішення господарського суду Київської області від 14.11.2005р.
скасоване, ухвалене нове судове рішення, яким задоволені позовні
вимоги Державного підприємства "Бориспільське лісове
господарство".
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням,
Бориспільське районне споживче товариство звернулося з касаційною
скаргою до Вищого адміністративного суду України і просить
скасувати вищезазначену постанову, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм процесуального і матеріального права та
невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 3 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що земельні відносини, що виникають при використанні
надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу,
атмосферного повітря регулюються цим Кодексом,
нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і
тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому
Кодексу.
Під час здійснення апеляційного розгляду справи,
представниками сторін не заперечувалось, що земельна ділянка, щодо
якої прийнято спірне рішення та укладено спірний договір
відноситься до лісового фонду України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Лісового кодексу України
( 3852-12 ) (3852-12)
, об"єктом лісових відносин є лісовий фонд України та
окремі лісові ділянки.
Частиною 6 статті 1 Лісового кодексу України ( 3852-12 ) (3852-12)
встановлено, що земельна лісова ділянка - земельна ділянка
лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або
вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для
ведення лісового господарства або інших суспільних потреб
відповідно до земельного законодавства.
Статтею 9 Лісового кодексу України ( 3852-12 ) (3852-12)
визначено, що
користування земельними ділянками лісового фонду може бути
постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки
лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським
підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у
яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні
лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для
спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського
господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і
туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку,
передбаченому цим Кодексом. Право постійного користування
земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом
на право постійного користування землею.
Частиною 1 статті 17 Лісового кодексу України ( 3852-12 ) (3852-12)
визначено, що у постійне користування ліси на землях державної
власності для ведення лісового господарства без встановлення
строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським
підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та
організаціям. У яких створено спеціалізовані лісогосподарські
підрозділи.
Відповідно до Державного акту на право постійного
користування землею II-КВ № 003066, Головурівською сільською радою
народних депутатів Бориспільського району Київської області
16.07.2004р. надано у постійне користування Бориспільському
державному лісогосподарському підприємству 51, 96 га землі для
ведення лісового господарства . Вказана земельна ділянка включає і
площу земель, які займає Бориспільське районне споживче
товариство.
Частиною 4 статті 18 Лісового кодексу України ( 3852-12 ) (3852-12)
визначено, що довгострокове тимчасове користування лісами
державної та комунальної власності здійснюється без вилучення
земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі
рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з
постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з
питань лісового господарства Автономної Республіки Крим,
територіальними органами центрального органу виконавчої влади з
питань лісового господарства.
Таким чином суд апеляційної інстанції вмотивовано і підставно
дійшов висновку, що з моменту отримання Бориспільським лісовим
господарством Державного акту на право постійного користування
землею, то воно набуло права та обов"язки, відносно наданої йому
земельної ділянки, наданої йому у постійне користування.
Водночас частиною 4 статті 18 Лісового кодексу України
( 3852-12 ) (3852-12)
позивачу делеговано право погоджувати рішення органу
місцевого самоврядування (Головурівської міської ради), стосовно
надання в довгострокове тимчасове користування лісами (земельними
ділянками лісового фонду).
Судом встановлено, що висновком Ради Міністрів Української
РСР від 26.05.1974р. "Про відведення земельних ділянок з лісів
першої групи держлісфонду Київській механізованій колоні № 237,
тресту "Укррадгоспспецбуд" передбачено відведення земельної
ділянки в довгострокове користування терміном на 10 років на
умовах, визначених рішенням виконкому Київської обласної ради
депутатів трудящих № 373 від 09.07.1973р.. Водночас,
Розпорядженням Ради Міністрів України РСР від 16.08.1974р. № 664-р
передбачено повернення попереднім користувачем земельних ділянок,
після закінчення строку користування у стані, придатному для
господарського використання. Таким чином, у Бориспільського
районного споживчого товариства право на користування земельною
ділянкою, стосовно якої прийнято спірне рішення та укладено
спірний договір, закінчилося у 1984р.
Таким чином, враховуючи статус земель, факт прийняття
спірного рішення після набуття права постійного користування на
вказану земельну ділянку ДП "Бориспільське лісове господарство"
без надання згоди останнім, рішення від 25.04.2005р. за №
597-26-IУ "Про затвердження технічної документації із землеустрою
щодо складання документів, що посвідчують право користування
земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди (строком на 49
років) з правом викупу під існуючою базою відпочинку
Бориспільському Райся в селі Кийлів в адмінмежах Головурівської
сільської ради Київської області" прийнято Головурівською
сільською радою Бориспільського району Київської області з
перевищенням власних повноважень.
Відповідно до ст.. 6, 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин суд апеляційної інстанції правомірно
дійшов висновку, що позовні вимоги нормативно і документально
обгрунтовані і визнав їх такими, що підлягають задоволенню
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустимли
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Судом при ухваленні оспорюваного судового рішення дано
правильну правову оцінку обставин у справі, вірно застосовано
норми матеріального та процесуального права, тому підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Бориспільського районного споживчого
товариства залишити без задоволення, а постанову Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 04.04.2006р. -
без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню
не підлягає.
Судді :