ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М., Маринчак Н.Є., Степашка
О.I.
при секретарі:
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Павлушку Р.С.
Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2005
у справі
№ 13-23/248-04-10624
господарського суду
Одеської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий
перевантажний комплекс "Iнзерноекспорт""
до
Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському
районі м. Одеси
про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та першої
податкової вимоги
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2005
р., зміненим постановою Одеського апеляційного господарського суду
від 07.07.2005 р., позов задоволено частково: визнано недійсними
податкові повідомлення-рішення СДПI у Приморському районі м. Одеси
від 12.10.2004 р. № 0005922602/0/348 та від 25.11.2004 р. №
0005922602\1\348-26852\10\26-0012 про визначення ТОВ "ЗПК
"Iнзерноекспорт" податкового зобов'язання за платежем з податку на
прибуток в сумі 532 952,13 грн., в тому числі: основний платіж -
355 301,42 грн. та штрафні санкції - 177 650,71 грн.; від
12.10.2004 р. № 0005932602/0/349 та від 25.11.2004 р №
0005932602/1/349-26852/10/26-0012 про визначення позивачу
податкового зобов'язання за платежем з пені за порушення термінів
розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 338
893,62 грн.; від 12.10.2004 р. № 0005932602/0/350 та від
25.11.2004 р. № 0005932602/1/350-26852/10/26-0012 про визначення
позивачу податкового зобов'язання за платежем із штрафу за
порушення термінів декларування валютних цінностей в сумі 11
968,00 грн.; першу податкову вимогу СДПI у Приморському районі м.
Одеси від 18.11.2004 р. № 1/2587 про погашення податкового боргу з
податку на прибуток, пені за порушення термінів розрахунків у
сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафу за порушення
термінів декларування валютних цінностей, визначених позивачу до
сплати вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, в
загальній сумі 881 779,93 грн.
В позові про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень від 12.10.2004 р. № 0005932602/0/348 та від
25.11.2004 р. № 00005932602/1/348-26852/10/26-0012 в частині
визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем з податку
на прибуток в сумі основного платежу 2 998,58 грн. та штрафних
санкцій в сумі 1 499,29 грн. відмовлено.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивач не допустив
порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1, пункту 4.1 ст.4, підпункту
11.1.3 пункту 11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
при відтворенні в податковому
обліку доходів, отриманих внаслідок виконання договору № 16/06/ЕК
від 16.06.2003 р., укладеного з ТОВ "Вторметекспорт" та
експортного контракту № 1 від 21.03.2002 р., укладеного з
компанією-нерезидентом "WIDENET COM.LIMITED", так само, як і не
допустив порушення встановленого ст.1 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
терміну
розрахунків та вимог ст.16 Декрету КМ України "Про систему
валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
при
виконанні вказаного контракту.
В касаційній скарзі СДПI у Приморському районі м. Одеси
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти
нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами
попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити
скаргу без задоволення як необгрунтовану.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної
оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що підставою для донарахування позивачу
податкового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі
358 300,00 грн. слугував висновок контролюючого органу, викладений
в акті перевірки від 12.10.2004 р. № 298-26/31893739, про
заниження позивачем у II та III кварталах 2002 року валових
доходів на 201 900,00 грн. та 149 212,00 грн. відповідно, а також
у III кварталі 2003 році на 664 000,00 грн.
Судом також встановлено, що грошові кошти в сумах 201 900,00
грн. та 149 212,00 грн. були перераховані на банківський рахунок
позивача нерезидентами компанією "MARK MAN LTD" / Республіка Кіпр
/ та компанією "А.S.TOEPFER INTERN" / ФРН / на виконання
зобов'язань компанії "WIDENET COM. LIMITED" перед позивачем, які
виникли на підставі контракту № 1 від 21.03.2002 р. та додаткової
угоди № 1 до цього контракту, згідно пункту 3 якої зазначена
компанія / замовник / має право покласти виконання зобов'язання по
оплаті виконаних позивачем / виконавцем / послуг з
транспортно-експедиційного обслуговування зернових вантажів на
третю особу з повідомленням про це замовника в письмовій формі.
Факт сплати компаніями "MARK MAN LTD" та "A.S TOEPFER INTERN"
позивачу грошових коштів у вказаних сумах на виконання
зобов'язання його контрагента за експортним контрактом № 1 від
21.03.2002 р. підтверджується наявними у справі листами на адресу
позивача зазначених нерезидентів та довідками ВАТ "Морський
транспортний банк" щодо призначення платежів, за наслідками
здійснення яких на банківський рахунок позивача були зараховані
грошові кошти в сумах 201 900,00 грн. та 149 212,00 грн.
Що ж стосується 664 000,00 грн. то, як встановлено судом,
грошові кошти в цій сумі були перераховані позивачу ТОВ "Ферко" на
погашення векселя, виданого позивачу ТОВ "Вторметекспорт" в
розрахунок за надані позивачем послуги по митному оформленню
вантажів згідно договору № 16/06/ЕК від 16.06.2003 р. та
додатковою угодою № 1 від 20.09.2003 р.
За встановленого судом факту включення позивачем до валових
доходів вищевказаних сум оплати наданих послуг за експортним
контрактом № 1 від 21.03.2003 р. та договором № 16/06/ЕК від
16.06.2003 р. за датою першої з подій, з якими підпункт 11.3.1
пункту 11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
пов'язує виникнення у платника податку
обов'язку збільшити валові доходи, а саме: за датою надання
послуг - суд дійшов правильного висновку про безпідставне
збільшення позивачу контролюючим органом бази оподаткування на ці
ж суми грошових коштів за датою їх надходження на банківський
рахунок позивача.
Цей висновок суду відповідає наявним у справі доказам,
зокрема, висновку експерта-бухгалтера по кримінальній справі №
20820040034, порушеній відносно посадових осіб позивача, оцінка
яких судом здійснена з дотриманням вимог ст.ст.32, 36, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за правилами якого розглянута справа.
Відповідає встановленим у справі обставинам і висновок судів
попередніх інстанцій про відсутність з боку позивача порушення
передбаченого ст.1 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
терміну розрахунку
за експортним контрактом № 1 від 21.03.2002 р. та ст.16 Декрету КМ
України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"
( 15-93 ) (15-93)
у зв'язку з виконанням вказаного контракту, оскільки
встановлено факт розрахунку з позивачем за надані послуги за цим
контрактом з дотриманням законодавчо встановленого терміну
нерезидентами компаніями "MARK MAN LTD" та "A.S TOEPFER INTERN".
Доводи ж касаційної скарги щодо порушення судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права фактично
стосуються оспорювання оцінки судом доказів та встановлених на їх
підставі обставин справи. Згідно частини 1 ст.220 КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати
доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні,
та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на викладене, підстави для задоволення касаційної
скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової
інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення,
а постанову Одеського апеляційного господарського суду від
07.07.2005 р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може
бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку,
передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Карась О.В.
Шипуліна Т.М.
Маринчак Н.Є.
Степашко О.I.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.