Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді  Цуркана М.I.

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.I., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.,

секретар:

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 листопада 2003 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова про визнання права на отримання пенсії як працівнику науки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2003 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова про визнання права на отримання пенсії як працівнику науки. Посилався на те, що він є кандидатом технічних наук по рішенню Ради в Московському інституті нафти і газу імені М. Губкіна від 24 червня 1986 року, академіком Української нафтогазової академії - згідно диплому IНФОРМАЦIЯ_1, заслуженим працівником промисловості України - згідно Указу Президента України від 31 серпня 2000 року, автором багатьох опублікованих наукових праць і винаходів з питань техніки і технологій буріння свердловин. Працював на посадах: IНФОРМАЦIЯ_2, IНФОРМАЦIЯ_3, IНФОРМАЦIЯ_4 IНФОРМАЦIЯ_5. Працюючи на всіх цих посадах, він постійно займався науковою, науково-технічною і науково-організаційною діяльністю, яка була основною і складала 100% від загального річного об'єму виконаних робіт і завдань - є автором 77 наукових праць і декількох винаходів. З 05 жовтня 1991 року він отримує пенсію за віком. 28 листопада 2002 року він звернувся до відповідача про перерахунок пенсії як науковому працівнику, але одержав відмову, що є на його думку неправильним. Відмова мотивована тим, що вказаний час роботи з 12 червня 1973 року по 01 серпня 1988 року в науковий стаж зараховано бути не може. Стаж його трудової діяльності складав 29 років і 5 місяців, а займані посади підпадають під дію закону, яким встановлено право на призначення пенсії. ОСОБА_1просив визнати за ним права на отримання пенсії як працівника науки і зобов'язати відповідача призначити її з дня його звернення - з 01 грудня 2002 року.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 листопада 2003 року рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 19 червня 2003 року скасоване і постановлене нове рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1оскаржив його у касаційному порядку. Просить скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 листопада 2003 року, а рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 19 червня 2003 року залишити в силі, оскільки суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Вважає, що закон не містить обов'язкової вимоги про те, що для призначення особі пенсії як працівнику науки відповідно до п. 4 Переліку посад, необхідно щоб само підприємство на 70 % займалось науковою діяльністю. Дана вимога містилась в Листі Міністерства праці та соціальної політики України № 03-3/3534-02-6 (v02-6203-02) від 11 липня 2002 року, який Листом Міністерства праці та соціальної політики України № 03-3/6146-02-6 (v6146203-02) був відкликаний, в з'вязку з тим, що містив нові правові норми. Згідно Державного класифікатора України 015-97, затвердженого Держстандартом України від 30 грудня 1997 року № 822 (va822217-97) , об'єктом класифікації якого є науково-технічна діяльність, геологія нафти і газу, а також геологорозвідувальні роботи і буріння свердловин, кваліфіковані як науково-технічні роботи, що і є основним напрямком діяльності "Укрбургазу".

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України,  перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Апеляційний суд Харківської області дійшов правильного висновку, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) (далі - Закон) пенсія призначається при наявності стажу наукової роботи не менше 20 років. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1571 від 22 листопада 2001 (1571-2001-п) року "Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій і виплату грошової допомоги у випадку виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону, право на наукову пенсію має головний інженер, провідний інженер структурного підрозділу по науковому напрямку діяльності організації (її філіалу), головний інженер наукового напрямку, наукового проекту. ОСОБА_1IНФОРМАЦIЯ_2

Як видно із матеріалів справи, в період з 1973 по 1988 рік це підприємство структурним підрозділом не являлось, а було самостійним юридичним лицем, мало свої структурні підрозділи, а ОСОБА_1був головним інженером всього підприємства, тобто цей період роботи позивача не може бути зарахованим в науковий стаж, який дає право на призначення пенсії.

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1570 від 22 листопада 2001 (1570-2001-п) року "Про реалізацію ч. 2 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (1977-12) до стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах керівників і професіоналів, які прирівнюються до посад наукових працівників, якщо особи які їх займали, працювали за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присвоєно науковий ступінь або провадили діяльність, за яку присвоєно вчене звання. При цьому час роботи на зазначених посадах зараховується до стажу наукової роботи з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання.

Посилання позивача на те, що посада головного інженера підприємства також передбачена п. 4 "Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій і виплату грошової допомоги у випадку виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону є помилковим, оскільки даним пунктом чітко визначено посаду головного інженера структурного підрозділу з наукового напрямку діяльності.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального права при ухваленні судового рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 211, 230, 231, ч. 5 ст. 254 КАС України (2747-15) , колегія суддів  -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 листопада 2003 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.