ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                              УХВАЛА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     26 жовтня 2006 року
     м. Київ
 
     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:
 
     Головуючого
     Цуркана М.I.
     Суддів:
     Амєліна С.Є.
     Гуріна М.I.
     Кобилянського М.Г.
     Юрченка В.В.
     при секретарі судового засідання  Міненко I.М.,
     розглянувши у відкритому судовому  засіданні  адміністративну
справу  за   позовом  Державної  податкової  інспекції   (ДПI)   у
Московському  районі  м.  Харкова  до   суб'єкта   підприємницької
діяльності  -  фізичної  особи  (СПД   ФО)   ОСОБА_1,   приватного
підприємства (ПП) "Дельта-2002" про визнання угоди недійсною
 
                      у с т а н о в и л а :
 
     У серпні 2005 року ДПI у Московському районі, посилаючись  на
те, що рішенням Солом'янського районного  суду  м.  Києва  від  02
квітня  2004  року  визнані  недійсними  установчі  документи   та
свідоцтво про  державну  реєстрацію  платника  податку  на  додану
вартість ПП "Дельта 2002", просили, з підстав  передбачених  ст.49
ЦК України (1963  ( 1540-06 ) (1540-06)
          року),  визнати  недійсним  договір
купівлі-продажу  соняшника  від  17.10.2003  року,  укладений  між
відповідачами на суму у 301 290 грн. (у тому  числі  50  215  грн.
ПДВ).
     _______________________________________________________
     Справа № К-4635/06
     Головуючий у першій інстанції  Яризько В.О.
     Доповідач Цуркан М.I.
     Постановою господарського суду  Харківської  області  від  28
жовтня 2005 року в задоволені позову відмовлено.
     Ухвалами судді Харківського апеляційного господарського  суду
від 10 січня 2006 року ДПI  відмовлено  у  поновленні  пропущеного
строку на апеляційне оскарження, а  апеляційна скарга  на  рішення
суду  першої  інстанції  залишена  без   розгляду   із   закриттям
провадження у справі.
     У касаційній скарзі ДПI у Московському районі м.  Харкова,  з
посиланням на порушення апеляційним судом  норм  матеріального  та
процесуального права, просить скасувати ухвали, а справу  передати
на розгляд до суду апеляційної інстанції.
     Заслухавши доповідача, перевіривши  доводи касаційної  скарги
та  матеріали  справи,  колегія   суддів   дійшла   висновку   про
задоволення скарги з наступних підстав.
     Відмовивши у  поновленні  пропущеного  строку  на  апеляційне
оскарження  суддя  виходив  з  того,  що  ДПI   зазначений   строк
пропустила без поважних причин, а залишивши апеляційну скаргу  без
розгляду та закривши апеляційне провадження, - послався на  ухвалу
про відмову у поновленні строку на таке оскарження.
     Однак, з такими  висновками  погодитись  неможливо,  оскільки
вони не відповідають обставинам справи та не грунтуються на нормах
матеріального права.
     Так, за змістом ч.6 ст.186 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , заява про
апеляційне  оскарження  чи   апеляційна   скарга,   подані   після
закінчення строків, встановлених  цією  статтею,  залишаються  без
розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи,  яка  їх
подала,  не  знайде  підстав  для  поновлення   строку,   про   що
постановляється ухвала.
     Відповідно до ч.ч.1,2 ст.102 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
          питання
про поновлення процесуального строку вирішується судом.
     Визначення поняття суду міститься  у  п.3  ст.3  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , тобто судом  є  суддя  адміністративного  суду,  який
розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово або колегія
суддів адміністративного суду.
     Це означає, що питання  про  поновлення  строку  апеляційного
оскарження у суді апеляційної інстанції має розглядатись  колегією
суддів, а не суддею одноособово.
     Крім  того,  вирішення   клопотання  про  поновлення  строків
апеляційного    оскарження    передує    відкриттю    апеляційного
провадження, а тому закриття такого провадження з підстав  відмови
у поновленні процесуальних строків чинними нормами  процесуального
права  не  передбачені,  як  не  передбаченого   такого   закриття
одноособовим рішенням судді апеляційної інстанції.
     Оскільки судові рішення, як то зазначено у п.1 ч.3 ст.227 КАС
України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  обов'язково  скасовуються  з   направленням
справи  на  новий  розгляд,  якщо  справу  розглянуто  і  вирішено
неповноважним  складом  суду,  то  оскаржені   ухвали   підлягають
скасуванню,  з  направленням  справи  до  апеляційного  суду   для
належного вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
     На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220,230 КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
     Касаційну   скаргу   Державної   податкової    інспекції    у
Московському районі м. Харкова задовольнити.
     Ухвали судді Харківського  апеляційного  господарського  суду
від  10  січня  2006  року  скасувати,  а  справу   направити   до
апеляційного суду для вирішення питання про прийняття  апеляційної
скарги.
     Ухвала   набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення  і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк  та  у  порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Головуючий  М.I.Цуркан
     Судді:  М.I.Гурін
     М.Г. Кобилянський
     А.Є.Амєлін
     В.В.Юрченко