ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Цуркана М.I.
судді-доповідача Гуріна М.I.
суддів Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Міненко I.М.
у відсутності сторін та їх представників,
розглянувши касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань України у місті Ромни на рішення
господарського суду Сумської області від 19.05.2005 року та на
ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
14.09.2005 року у справі № 4/428-04 за позовом управління
Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської
області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у місті Ромни про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И Л А :
Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському
районі Сумської області звернулося до суду з позовом до виконавчої
дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України у місті Ромни про
стягнення 307, 65 грн. витрат по особових справах потерпілих, яким
виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання за травень 2004 року.
Рішенням господарського суду Сумської області від 19.05.2005
року позов задоволено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від
14.09.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач
подав касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення
господарського суду Сумської області від 19.05.2005 року та ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2005 року,
а у справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні
позову, мотивуючи тим, що судами неправильно застосовані норми
матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі в межах, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів Вищого
адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивачем було проведено звірку витрат
по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання та пенсії, у зв'язку з втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання за травень 2004 року.
Проведеною звіркою встановлено, що в травні 2004 року Марєєву
О.М., який отримав трудове каліцтво на виробництві 20.06.1997 року
в період роботи на ВАТ "Ямалгазпромстрой" в місті Надим,
Російської Федерації і визнаний інвалідом II групи, сума
виплаченої пенсії склала 307, 65 грн., яка підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав держав-учасниць
Співдружності незалежних держав в сфері пенсійного забезпечення
від 13.03.1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць
цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством тієї
держави, на території якої вони проживають.
Відповідач зобов'язаний сплачувати пенсію по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві згідно ст. 21 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, а оскільки
відповідні виплати за відповідача здійснені позивачем, то останній
має право на стягнення цих виплат з відповідача.
Отже, при ухваленні рішень суди дійшли вичерпних юридичних
висновків щодо встановлених обставин справи і правильно
застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та
процесуального права.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій
не допустили порушень норм матеріального та процесуального права
при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій,
касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові
рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України у місті Ромни залишити без задоволення, а
рішення господарського суду Сумської області від 19.05.2005 року
та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
14.09.2005 року у справі № 4/428-04 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
(підпис)
М.I. Цуркан
Судді
(підпис)
С.Є. Амєлін
(підпис)
М.I. Гурін
(підпис)
М.Г. Кобилянський
(підпис)
В.В. Юрченко
З оригіналом згідно
Суддя М.I. Гурін< /span>