ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 року К-15100/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Харченка В.В.,
суддів: Берднік I.С.,
Васильченко Н.В.,
Кравченко О.О.,
Матолича С.В.,
при секретарі - Деревенському I.I.,
сторони:
від позивача - Янбих М.О.
від відповідача - Голінний А.М.
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду
України в Придніпровському районі міста Черкаси на рішення
господарського суду Черкаської області від 9 грудня 2005 року та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 2 лютого 2006 року у справі за позовом Управління Пенсійного
фонду України в Придніпровському районі міста Черкаси до
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України в місті Черкаси про стягнення 42 879, 48грн.,-
встановила
Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі
міста Черкаси (далі по тексту - позивач, УПФ в Придніпровському
районі) звернулось до господарського суду Черкаської області з
позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в місті Черкаси (далі по тексту - відповідач,
Фонд соціального страхування) про стягнення 42 879, 48грн.
виплачених сум пенсії, призначених відповідно до пунктів а, в, г
статті 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
за період з 01.04.2002 року по 28.02.2005 року.
Позивач, під час розгляду справи, змінив позовні вимоги та
просив суд зобов"язати відповідача включити до відшкодування
витрат з виплати пенсій за період з 01.04.2001р. по 28.02.2005р. в
сумі 56 549, 44грн.
Рішенням від 9 грудня 2005 року господарський суд Черкаської
області повністю відмовив УПФ в Придніпровському районі у
задоволенні позову.
Постановою від 2 лютого 2006 року Київський міжобласний
апеляційний господарський суд залишив рішення господарського суду
Черкаської області від 9 грудня 2005 року без змін.
Ухвалені у справі судові рішення мотивовані тим, що позивачем
не дотримано порядку вирішення питання щодо відшкодування сум, які
є предметом позову і він є неналежним позивачем у даній справі.
Позивач, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими
рішеннями, подав касаційну скаргу, в якій просить рішення
господарського суду Черкаської області від 9 грудня 2005 року та
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 2 лютого 2006 року скасувати повністю та прийняти нове
рішення, яким зобов"язати Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в місті Черкаси включити до
відшкодування у відповідності до Порядку, затвердженого постановою
правління Пенсійного фонду України від 3 березня 2003 року №5-4 та
правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійного захворювання України від 4 березня
2003 року №4, витрат з виплати пенсій по інвалідності внаслідок
нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
заподіяного на підприємствах, розташованих на території країни
Співдружності Незалежних Держав за період з 01.04.2001 року по
28.02.2005 року в сумі 56 549, 44 грн.
В касаційній скарзі УПФ в Придніпровському районі стверджує,
що відповідач зобов"язаний виплачені суми відшкодовувати позивачу,
як це передбачено пунктом 5 статті 24 Закону України "Про
загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
.
Окрім того, позивач стверджує, що відповідач безпідставно
відмовив позивачеві у підписанні актів щомісячної звірки витрат по
особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності
внаслідок ушкодження здоров"я, яке вони отримали працюючи на
підприємствах СРСР, чим порушив "Порядок відшкодування Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат,
пов"язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у
зв"язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання" та припису
Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності
Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992
року.
Відповідачем подано письмові заперечення на касаційну скаргу,
в яких наведено доводи в обгрунтування прохання відмовити позивачу
в задоволенні касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заперечень на касаційну
скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, судова колегія Вищого адміністративного суду України
встановила наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального та процесуального права, правової оцінки
обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та
визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому
рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу.
Судами першої та апеляційної інстанції у справі встановлено,
що позивачем пред"явлено позов про зобов"язання відповідача
включити до відшкодування витрати з виплати пенсій за період з
01.04.2001р. по 28.02.2005р. в сумі 56 549, 44 грн., який
обгрунтовано тим, що відповідач, в порушення вимог "Порядку
відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків
пенсійному фонду витрат, пов"язаних з виплатою пенсій, пов"язаних
з нещасним випадком на виробництві", не прийняв до відшкодування
витрати, здійснені позивачем на виплату пенсій особам у зв"язку з
інвалідністю, що настала в результаті нещасного випадку на
виробництві.
Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
( 1105-14 ) (1105-14)
(у відповідній редакції) передбачено, що якщо після
призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання
соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних
випадків і страховиками з інших видів соціального страхування
виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється
страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому
страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися
до відповідного страховика з інших видів соціального страхування
щодо відшкодування понесених ним витрат.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат,
пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у
зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання, які
призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, у тому числі
добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на
отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із
законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування
шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві
або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними
трудових обов'язків встановлений "Порядком відшкодування Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат,
пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у
зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання",
затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за
N 376/7697 (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 6 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного
фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної
звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено
пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві
або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і
узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з
виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із
втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця,
наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду
та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку передбачено, що Фонд соціального
страхування від нещасних випадків на підставі довідки про
відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду
України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця,
наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному
фонду.
Статтею 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що
установи органів влади зобов"язані діяти на підставах та в
порядку, визначеному чинним законодавством.
Оскільки чинним законодавством передбачено, що питання,
пов"язані з відшкодуванням витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання вирішуються Пенсійним
фондом та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на
централізованому рівні, судова колегія Вищого адміністративного
суду України погоджується з висновком попередніх судових інстанцій
про те, що позивачем не дотримано порядку вирішення зазначеного
питання і він є неналежним позивачем у даній справі.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, встановлених обставин
справи не спростовують та жодним чином не доводять наявність у
позивача повноважень вирішувати питання, які Законом віднесені до
повноважень Пенсійного фонду України (на централізованому рівні).
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного
суду України приходить до висновку про те, що місцевий та
апеляційний суди повно з'ясували обставини справи і дали їм
правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування
норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою
скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою
колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія суддів
Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
Придніпровському районі міста Черкаси залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 9 грудня
2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 2 лютого 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
судді: