Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого  Співака В.I.

суддів:  Білуги С.В.

Гуріна М.I.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.,

при секретарі  Проценко О.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Iвано-Франківської області від 15.01.04 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в  м. Болехові Iвано-Франківської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2003 року управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Iвано-Франківської області звернулося до Болехівського міського суду Iвно-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

Рішенням Болехівського міського суду Iвано-Франківської області від 06.10.03 року у задоволенні позовних вимог управлінню Пенсійного фонду України в  м. Болехові Iвано-Франківської області було відмовлено у зв'язку з закінченням строку позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Iвано-Франківської області від 15.01.04 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Iвано-Франківської області було задоволено. Рішення Болехівського міського суду Iвано-Франківської області від 06.10.03  року скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Болехові Iвано-Франківської області задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Iвано-Франківської області від 15.01.04 року та залишити в силі рішення Болехівського міського суду Iвано-Франківської області від 06.10.03 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 224-228 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до статті 76 Цивільного кодексу України (435-15) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з рішень судів, 14.11.01 року управлінню Пенсійного фонду України в м. Болехові Iвано-Франківської області стало відомо про незаконне отримання відповідачем пенсії в ході перевірки правильності нарахування пенсій, а позов до суду про відшкодування шкоди було подано 28.07.03 року, тобто в строк передбачений статтею 71 Цивільного кодексу України (435-15) . Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 212, 215, 220-1. 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Iвано-Франківської області від 15.01.04 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в  м. Болехові Iвано-Франківської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.