ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                              УХВАЛА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     29 червня 2006 року

     м. Київ

     Колегія  суддів  Вищого  адміністративного  суду  України   в
складі:

     Головуючого

     Цуркана М.I.

     Суддів:

     Амєліна С.Є.

     Кобилянського М.Г.

     Ліпського Д.В.

     Юрченка В.В.

     розглянувши у порядку письмового провадження  адміністративну
справу за позовом ОСОБА_1 до  Бершадської  міжрайонної   державної
податкової  інспекції  Вінницької  області,  Державної  податкової
адміністрації України про визнання  права  на  раніше  встановлені
форми обліку платників податку та інших обов'язкових  платежів  та
звільнення від ідентифікаційного номера

                      у с т а н о в и л а :

     У  березні  2004  року  ОСОБА_1  заявила  цей  позов   позов,
посилаючись на те, що на підставі Закону  України  "Про  Державний
реєстр фізичних осіб - платників податків  та  інших  обов'язкових
платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         звернулась до Бершадської МДПI  із  заявою
про відмову через свої релігійні переконання  від  присвоєного  їй
ідентифікаційного   номера,  унесення  відмітки  в   паспорт   про
наявність права здійснювати будь-які платежі без цього  номера,  з
наступним вилученням номера із Державного реєстру.

     Оскільки в задоволенні заяви  було  відмовлено,  просила  суд
зобов'язати податкові органи виключити  її  з  Державного  реєстру
фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових  платежів
і внести в паспорт відповідну відмітку.

     Рішенням Бершадського районного суду Вінницької  області  від
23 квітня 2004 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду
Вінницької області від 07 липня 2004 року позов задоволено.

     У  касаційній  скарзі  Бершадська  МДПI,  з   посиланням   на
порушення судами норм матеріального  права,  просить  постановлені
судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні
позову.

     Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши  доводи касаційної
скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку
про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.

     За змістом ч. 2 ст. 1 Закону України  "Про  Державний  реєстр
фізичних  осіб   -   платників   податків   та   інших   платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
         (зі змінами внесеними Законом України від  16  липня
1999 року №1003 ( 1003-14 ) (1003-14)
         ) для осіб, які через  свої  релігійні
або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного
номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб  робиться
відмітка про наявність у них права  здійснювати  будь-які  платежі
без ідентифікаційного номера, а відповідно із ч.  2  ст.  5  цього
Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які
через  свої  релігійні  або  інші  переконання  відмовляються  від
прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це
відповідні державні органи.

     Законом не передбачено обмежень  застосування  згаданих  норм
щодо осіб, яким ідентифікаційний номер вже було присвоєно.

     Доводи про відсутність, на  час  розгляду  справи,  механізму
внесення  відповідного  запису  в  паспорт  громадянина  за  умови
врегулювання  питання   обліку   платників   податків   та   інших
обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не  могли  бути
підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.

     За таких обставин висновки  суду  першої  інстанції,  з  яким
правильно погодився апеляційний суд, є законними і обгрунтованими,
а доводи касаційної  скарги  про  порушення  судами  матеріального
права непереконливими.

     За правилами ч.1 ст.224 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , якщо суди не
допустили порушень норм матеріального і процесуального  права  при
ухваленні оскаржуваних судових рішень то суд касаційної  інстанції
залишає касаційну скаргу без задоволення,  а судові рішення -  без
змін.

     Керуючись  наведеним,   ст.ст.  220,  223,  230  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        , колегія суддів

                        у х в а л и л а :

     Касаційну   скаргу    Бершадської   міжрайонної     державної
податкової інспекції Вінницької області залишити без  задоволення,
а рішення Бершадського районного суду Вінницької  області  від  23
квітня 2004 року та ухвалу Апеляційного  суду  Вінницької  області
від 07 липня 2004 року без змін.

     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк  та  у  порядку
визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .

     Головуючий  М.I.Цуркан

     Судді:     С.Є. Амєлін

     М.Г.Кобилянський

     Д.В. Ліпський

     В.В. Юрченко